На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мальви» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мальви

Автор
Дата выхода
01 октября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Мальви" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мальви" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат премії ім. А. Головка, Національної премії України ім. Т. Шевченка та ін. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. І він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а визначає багато проблем, які хвилюють наших сучасників.
Перший історичний роман «Мальви» (1968) приніс письменнику величезний успіх у читачів і шалену партійну критику. Р. Іваничук зображує події, мало або й зовсім не висвітлені в українській літературі. Він розповідає історію життя української полонянки Марії та її дітей, котрі, як і мати, потрапляють у турецьку й татарську неволю. Повстання Богдана Хмельницького розбудило до життя затурканих бусурманством юнаків і дівчину, яких автор символічно називає мальвами.
Також до IV тому зібрання творів Р. Іваничука увійшов його есей «Як я шукав свої “Мальви”» (1970).
📚 Читайте "Мальви" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мальви", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І тодi каяття, ганебне й боягузливе, скрутило душу: чом не стала жiнкою татариновi, тепер же iх розлучать iз дочкою!
Нова хазяйка вiдразу дала зрозумiти, який порядок буде в хатi. Витягла з казана баранячу кiстку i пошпурила нею в кут – жерiть; кривився на те господар, та мовчав, а згодом сказав до Марii:
– Не буду тебе продавати, хай лютуе. Ти добра, Марiям. Ще вчора господиня штурхала ii в спину i погрожувала продати дочку, бо що з неi за користь, ще вчора падала Марiя на колiна, обiцяючи ночами сидiти за верстатом, аби тiльки не розлучали iх… А нинi вранцi, коли туркеня подалася на базар, татарин увiйшов до хати, жалiсливо глянув на Марiiну дочку – не мав своiх дiтей – i сказав ледве чутно:
– Ідiть собi.
Це слово «вiльнi» було несподiваним для Марii, приголомшило воно ii зовсiм. Вклонилася господаревi до нiг, подякувала, похапцем зiбрала своi мiзернi пожитки, схопила дiвчинку на руки i вибiгла. Чвалувала крутими вуличками, завмираючи вiд страху, що повернеться з мiста туркеня i дожене ii, бiгла, ховаючись за кам’яними стiнами, що заступали вiкна будинкiв, квапилася до пiвнiчних кафських ворiт, щоб вийти з тiсного мiста на волю.
– Я вiдпущена!
Високий яничар у шапцi з довгим шликом, що спадав по спинi аж до пояса, лiниво дiткнувся рукою до ятагана i знову ступив у тiнь: iди, мовляв, небого, хто тебе тримае. Зелений колiр яничарського кафтана злився з листям плюща, вартовий спокiйно закурив люльку.
– Я вiльна. І Мальва моя теж. О Господи…
І тут запримiтила, що ii бiльше не дивуе чудне iм’я доньки.









