І земля, і зело, і пісня

Й утямив древлянський володар-язичник, що християнин Ярослав, великим князем ставши, не вибачить йому, як i не вибачив вiтець, невизнання новоi вiри, а ще й не забулась непокора древлян киiвському столовi, яка ярiла з часiв жорстокоi розправи над князем Ігорем в Іскоростенi. Збагнувши, що йому загрожуе доля Бориса i Глiба, вiддав християнського мiсiонера пiд опiку головному волхвовi й квапно зiбрався до втечi з полiського Овруча на захiд, де на рiвнинах за Тисою знайшли пристановище язичники з дикого Мокселя, якi прийшли iз-за Танаiса в Паннонiю й назвали себе уграми.

…Русальна седмиця розпочалася погiдним днем, що млiв, напоений ранньолiтньою тишею над широкою биндою Прип’ятi. Сине мрево на рiвнинному березi рiки пришпилювали до землi стрункi дрiбнолистi тополi: проколовши паволоку туману складеними, мов до молитви, гiлками, спиняли вони свiй стрiмкий вирiст пiд славою неба, завороженi щебетом птаства, що на вiддалi зозулиних голосiв роiвся у нетрищах полiських пущ.

Лагiдний день повiльно чекав русального дива, коли-то з вiльхових гущавин вилуниться вдоволене мукання напасених корiв, i з просiк, що вузькими тунелями вгризлися у вогку гущавину, виступить поважний похiд червонобоких матрон з барвiнковими вiнками на рогах, i розбредуться вони поодинцi – кожна до свого обiйстя, де iх зустрiнуть господинi з дiйницями; змастивши маслом дiйки, припадуть вони руками до повних вимен, з яких невтримно дзюркотiтиме шумними цiвками живильний напiй.

Й стихне тодi пастуше галайкання: як лише роздереться навпiл зелена запона лiсу, уздрять пастухи в житах замаенi вiночками бiлi голiвки русалок, й рушать вони, мов лошаки з копит; затиканi сойчиним пiр’ям iхнi крисанi здуе зустрiчний вiтер, розохоченi парубки зволочать житне руно, й коли кожен знайде свою русалку, тодi вiд молодечоi жаги споловiють хлiба…

Коли ж звечорiе, виберуться хлопцi – кожен iз спiйманою й дiвочою кров’ю заприсяженою русалкою – на Ключеву могилу, яка у своiх найпотаемнiших надрах свято зберiгае старосвiтську пам’ять, що раз на рiк оживае у купальських забавах.