На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «І земля, і зело, і пісня» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
І земля, і зело, і пісня

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "І земля, і зело, і пісня" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "І земля, і зело, і пісня" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять.
Збірка малої історичної прози письменника містить повісті та оповідання, написані у різні роки. Це і роздуми про стосунки вождя й поета – короля Данила Галицького й співця Митуси, і трагічна історія князя Святослава, замордованого Святополком Окаянним, і пройнята гірким гумором розповідь про Першу світову війну, і спогади про страхітливі часи німецької та совєтської окупації, і поетична біографія автора, і таємниці його так званої «кунсткамери».
📚 Читайте "І земля, і зело, і пісня" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "І земля, і зело, і пісня", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Може, вона промовить тобi те, чого я не зумiв повiсти на свiй захист… Прийшли якось люди до майстра замовити розп’яття, i спитав майстер, якого вони бажають мати Ісуса – живого чи мертвого? Подумали люди й вирiшили замовити живого: якщо вiн чимось iм не вгодить, то завжди можна буде його розiп’яти, а мертвому вiдразу треба поклонятися… Не квапся, господине, пiдносити меч над моею головою, для поклонiв ще буде час, а нинi, коли народовi випадае з рук зброя, може пригодитися моя жива мисль».
Князь гукнув оружних воiв i велiв iм вивести спiвця.
…Ховалися в iзворах сутiнки, розповзався долинами туман.
V
Зореслава пiдвелася з колоди й пiшла назустрiч князевi.
«Зупинись, господине!» – звелiла, i було в тонi ii наказу стiльки крицевого холоду, скiльки в поглядi невблаганноi рiшучостi.
Данило став перед нею в нiмiй покорi, мов гридень перед воеводою. Зелене полум’я Зореславиних очей обпалило його, й зiтлiла враз у ньому повелительська всевладнiсть; ставши iз суддi пiдсудним, вiн зрозумiв, що марно гукати сторожу: права рука Зореслави мiцно стиснула рукоять ножа, встромленого за пояс, в образi вродливоi жони Митуси стояло перед ним уособлення кари за сподiяне зло; i зi скрухою подумав князь про несправедливiсть однозначного вироку, коли у княжому присудi над Митусою перевершила заслуги спiвця його провина.







