Хресна проща

На режисера студентського драматичного гуртка зголосився найповажнiший на фiлфаку п'ятикурсник Антон Доленко з Полтавщини – вельми поважний, бо переросток, за що йому почепили прозвисько Старий, iнакше й не називали, часто забуваючи його справжне ймення; був вiн мовчазний i добродушний, проте знав собi цiну, мав шану у студентiв i прихильнiсть викладачiв, визнавався на драматургii й темою своеi дипломноi роботи взяв п'еси Корнiйчука, не пропускав жодноi вистави у львiвських театрах, крiм того, цiкавився економiкою й деколи заводив бесiду про можливiсть рентабельного колгоспного господарювання, непогано знав фiлософiю й на екзаменах з дiалектичного матерiалiзму вдавався до дискусiй з приводу фiлософських систем Гегеля i Юма, заганяючи викладачiв, якi слiпо сповiдували марксизм, у незручне становище, й тi, боячись ревiзiонiстських ухилiв премудрого студента, завбачливо ставили йому найвищу оцiнку; а ще всi знали, що Антон встиг за свое життя зазнати розмаiтих пригод, про якi волiв мовчати, й признавався до них лише в хвилини роздратувань суспiльними несправедливостями: в юностi Доленка забрали на роботу до Нiмеччини, а пiсля вiйни зморений остарбайтер, звинувачений у спiвпрацi з нiмцями, вiдбував п'ятирiчне заслання у Приморському краю.

Старий чекав у актовiй залi на охочих узяти участь у роботi драмгуртка, й прийшло до нього кiлька волонтерiв з рiзних курсiв украiнського вiддiлення фiлфаку.

Першим з'явився Ігор Романюк, вже досить знаний на факультетi поет: його вiршi часто друкувалися в унiверситетськiй багатотиражцi, а недавно вiн втiшився публiкацiею великоi добiрки поезiй в киiвському товстому журналi; зiрковiй хворобi Ігор не пiддавався й мужньо сприймав критику на засiданнях лiтстудii.

Прийшов теж Ігорiв однокурсник Мирон Синютка – малий зростом, з лисуватою круглою головою, вiн вправлявся у критицi й за скромнi студентськi грошi скуповував у книгарнях найновiшi збiрки поезiй, захоплювався вiршами маловiдомого поета Ярослава Шпорти, й Ігор називав свого приятеля «зашпортаним на шпортознавствi».

З'явився в актовiй залi, а iнакше й не могло бути, красень з другого курсу гiтарист Аркадiй Молодий, який брав участь у масовках в театрi ПрикВО[2 - Театр Прикарпатського вiйськового округу.