На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Марiя Іванiвна почервонiла по самi вуха, а ii подруга враз наiжачилась i, втративши всю грайливiсть, з перекривленим обличчям прохрипiла:
– У, мурло!
Гордiй Байда стояв збоку. Пов'язанi робiтники були, мабуть, з тих, що позалишалися дома, певнi, що iх не зачеплять. Такоi ж думки ще вчора був i вiн. Знову заворушилося почуття гризоти, але тепер його починав брати вже й страх.
Байда перехопив погляд зв'язаного робiтника.
«Той же тобi Клим, – уже спiвчутливо подумав вiн. – Шахтарська кров. Вiд одного погляду бариньок морозом обсипае».
Тут будет реклама 1
Марiя Іванiвна зi своею подругою пiшли додому роздратованi, зi сполошеною радiстю, а пов'язаних шахтарiв погнали далi по вкритому курявою шляху. Байда теж попростував вулицею. Вiн iшов, сповнений неприемного почуття, без будь-якоi мети. На розi завулка стояв солдат у касцi, мабуть, чогось шукаючи, вiн озирався довкола.
Попереду Байди поспiшав кудись Василь Моренко, коногон, молодий ще хлопець. Солдат щось заджерготiв до нього. Той, не розумiючи нiчого, знизав плечима.
Тут будет реклама 2
Солдат уже роздратовано викрикнув якесь слово. Василь Моренко махнув рукою i, рушивши далi, кинув:
– Не знаю!
Солдат враз оскаженiв i схопився за зброю. Хлопець, побачивши зведений на нього револьвер, кинувся в завулок. Розлютований солдат закричав:
– Большевiк, большевiк! – i погнався за хлопцем.
Потiм у завулку пролунав пострiл, а за ним – короткий переполошений крик хлопця.
Байда спочатку нiчого не зрозумiв. Вiн хотiв i собi повернути в завулок, але пострiл прибив його, як грiм, а Василiв крик i зовсiм настрашив.
Тут будет реклама 3
– Убив, мабуть, хлопця! Ну ти подумай, – говорив вiн, прийшовши захеканий додому, – нi за що! «Большевiк, большевiк» – i вже стрiляти!
Харита сполошилась. Ілько з самого ранку не показувався на очi.
– І собi десь набiгае лиха. Може б, ти до крамницi заглянув.
Ілько мiг бути бiля крамницi, де, не маючи iншого пристановища, завжди топталися шахтарi. Згадавши про крамницю, Харита несмiливо сказала:
– Подейкують, що нiмцi красного товару привезуть.
Тут будет реклама 4
– Мабуть, усього навезуть, аби тiльки ребра витримали. «Большевiк, большевiк!» – i стрiляе. Василь, правда, водився з тими, так у нього ж на лобi не написано. Це так i в мене мiг стрельнути.
– А ти сиди в хатi.
– Клим таки правду казав: «Легше в двiр не пускати, нiж з двору виганяти». Пiду послухаю, що вони ще накоiли.
У Калинiвцi була тiльки одна маленька крамниця з трьома скрипучими приступками.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
