На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Побачивши в селищi нiмецьке вiйсько, крамар широко вiдчинив дверi. Першим забiг солдат з обозу, посмiхнувся на весь рот i загрiб аж три шматки сала, а крамаревi тицьнув новенький банкнот. Крамар хоч i не знав вартостi цих грошей, але вдячно закивав головою. Марка пiшла по руках шахтарiв i хутко обернулася на сiренький клаптик паперу.
– Сказано – культура, – з захопленням дивився на папiрець опецькуватий крiпильник Задоя. – Грошi i тi новенькi.
– А скiльки тут? – питали шахтарi. – Бо той солдат i про цiну не довiдався.
Тут будет реклама 1
Задоя забiгав масними очицями, як миша пiд руками:
– Нiмець не обдурить.
– Не те що ти!
Забiг ще один солдат. Побачивши стiльки поживного, вiн аж заплямкав губами. Цей дав крамаревi вже монету з хижим орлом. Крамар i йому вдячно закивав головою, а шахтарi почали пiдкидати ii на порепаних долонях.
– Ти ж в яку газету, сучий сину, загортаеш сало?
Крамар, бажаючи пiдкреслити, що його погляди на газету «Голос солдата» не розходяться з поглядами штейгера Вариводи, презирливо скривив губи:
– Кому вона тепер потрiбна?!
– Та ти вникни, дурню, що в нiй написано! Прокламацii роздаеш!
Крамар злякано й поспiшно загорнув сало в цупкi аркушi з якоiсь бухгалтерськоi книги, а газету тримало вже кiлька шахтарських рук.
Тут будет реклама 2
– Де тут?
– Ану, читай.
Гнат Убогий, просунувши й собi голову, знайшов вiдозву Раднаркому Донецькоi республiки на першiй сторiнцi.
– Почитаемо. «Ворог бiля ворiт столицi… Революцiя кличе, революцiя вимагае – до зброi! До прапорiв! Хай у цi днi всi виконають свою повиннiсть до краю, хай раби й боягузи посоромляться зi своеi пiдлоти… Хай сичать гади, хай стогнуть боягузи!»
– Інтересна газетка.
Тут будет реклама 3
– Чого ж ти зостався? – ущипливо запитав Варивода. Його лиса голова була схожа на жовту диню.
– Тебе не спитав! – огризнувся Убогий.
– Пожалуйста, пожалуйста, – iронiзував Варивода, обмахуючи з лисини густий пiт. Зсередини кашкета виходила пара. – Вашi ж кличуть нести голови. Може, ще не остогидли фронти!
– Так це про вас тут i згадують! – сказав, пiдморгуючи до гурту, Семен Сухий.
Тут будет реклама 4
– Де? – не зрозумiвши його, спитав Варивода, все ще орудуючи хусткою.
– А ось: «Хай сичать гади, хай стогнуть боягузи!»
Серед шахтарiв розлiгся регiт. Штейгер злими очима обвiв присутнiх i, не знайшовши собi пiдтримки, шмигнув iз крамницi.
– Викусив!
– Аж ноги заплiтаються!
Крамар був збентежений. У нього залишилося цiеi газети ще кiлька примiрникiв.
– Та ти не ховай ii, дурню, – сказав Гнат Убогий.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
