На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Нiде солi не дiстану, хоч би пучку.
Харита витерла пальцями кутики губ i обласкала ii добрими очима.
– Здоров, доню. Вона, спасибi ш, частенько мене навiдувала. Посидимо, посумуемо, поплачемо разом – воно й веселiше стане.
Маруся гнула-розгинала мiж пальцями рiжечок поли.
– Може, про наших що-небудь чули?
– Про наших? – Байда кивнув головою, й посмiшка скотилась по вусах. – Не там же я, дочко, був, де ти думаеш.
Вона ще бiльше зашарiлась i вже не пiдiймала очей, прикритих довгими вiями.
Тут будет реклама 1
– Ви знову вибшником пiдете в шахту?
– Мабуть! – Байда наморщив чоло. – Мабуть!
– А ви бачили такi книжки, що комiсари читають?
– Комiсари? А тобi навiщо такi книжки?
Почуваючи, як спалахнули не тiльки щоки, а й вуха, дiвчина прудко кинулася до дверей:
– Прощавайте!
– Ти ж солi питала!
Але Маруся, затуливши долонями лице, вже вискочила на вулицю.
– Все про Клима перепитуе, – хитнула iй услiд Харита.
– Гарна дiвчина, алюрна. Працюе?
– Та працюе.
Тут будет реклама 2
Почула вiд Митька Куцого, що Клима на комiсара наставлено, зажурилася. Бачу, дiвчина щось носить на серцi. Чи не Ілько, думаю, дражнить, бачу ж – в'язне до дiвчини. Питаю: «Що тобi, дочко?» – «Куди менi, – каже, – темнiй, думати про комiсарiв». – «А ти почитай, – кажу iй, – книжку. Клим, бувало, i не iсть i не п'е, та все у ту книжку носом». Так то тiльки й чути було на кутку Марусин голос. А зараз як ногу вломила. Може, й справдi на вченiе пiшла. Удень-то знаю, що на шахтi працюе.Тут будет реклама 3
Гордiй Байда бачив, що його дружина, знесилена постiйною роботою бiля ночов з брудною бiлизною шахтарiв, солодко мрiе про невiстку, за якою у неi, може б, спочили натрудженi руки, але ii мрii зараз не доходили до нього. Голову сушила думка про злиднi, якi ще голоднiшими очима свiтили тепер з вогких куткiв землянки.
Всю нiч Гордiй Байда рипiв лiжком, чув, як прийшов Ілько i, не роздягаючись, упав на постiль; у хатi запахло перегорiлим самогоном.
Тут будет реклама 4
– Ільку, Ільку!
На його голос нiхто не обiзвався, тiльки в хатинцi зарипiло лiжко пiд Харитою, i вона зiтхнула. Повз вiконце хтось пройшов, обережно ступаючи, i причаiвся. Байда згадав слова Семена Сухого: «Шпигунство розвелось у нас». Вiн затаiв дух. На шахтi невтомно чохкав паровик i знову нагадував йому про потребу «стрiляти» роботу. Потiм вiдчинилось вiконце, i в нього влiз непомiрно бiльший за вiконце хитрий i улесливий Задоя.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
