На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Почуття образи, що той ховався навiть вiд нього, десь ворухнулось усерединi, але вiн тут же подумав: «Правильно робив – такий час».
– А Гнат Убогий ще в живих лiчиться?
– Працюе собi. Поки ще не чiпають.
– Тiльки з ока не спускають.
Вiн i про цього подумав так само, як i про Сухого, i вголос сказав:
– Молодчина!
– Що ж там чувати по iнших краях? – запитав Гирич.
– Та дещо й ми чували. Тiльки до тюрми не всяка й чутка доходить. Кажуть, селяни у Звенигородцi дуже заворушились.
– Це й ми чули, – вставив Семен Сухий, який досi нiби придивлявся до Байди.
Тут будет реклама 1
– Бiльше п'ятнадцяти тисяч повстанцiв обложили Лисянку, це на Киiвщинi, кажуть. Навiть Звенигородку захопили. Мiсто! А все з чого почалось? Бiльшовики очi розкрили, що за гетьмана чортового батька землю одержать. А гетьман сидiтиме, доки тут сидiтимуть нiмецькi окупанти. Повстання потiм перекинулось на Таращу. Зiбралась уже хiба ж така сила! Навiть п'ять гармат своiх мали. А в Сквирi почули, та й собi, а в Каневi й собi.Тут будет реклама 2
Такого, кажуть, дали нiмцям прочухана, що довелося цiлу армiю стягти. І то билися аж два мiсяцi.
– Якби i в нас так, – сказав Гирич.
– А чого ж, ми теж непогано почали було. Чув, Гордiю, яку ми тут забастовку провели?
– Чув, чув, та щось ненадовго вас вистачило.
– Сам знаеш, хто залишився на шахтах. Але тепер маемо науку. Ота варта до того вже знущаеться, що й нiмцiв перевершила.
– Загибель, мабуть, свою чуе, – сказав Байда. – При кордонi, кажуть, червонi вже частенько заскакують.
Тут будет реклама 3
Там Щорс так цiлий полк нiби органiзував з партизанiв.
– А коли ж тi партизани сюди дiйдуть? – допитувався Гирич з надiею в голосi. – Чують же, що стогне робочий люд.
Байда поворушив посмiшкою своi обвислi вуси.
– Постогне, постогне та й за розум вiзьметься.
Тепер посмiхнувся вдоволено Сухий:
– Правильно, Гордiю.
– А то ж як? – задоволений з похвали, вiдказав Байда. – Як кажуть: «На Бога надiйся, а свiй розум май!» Самим треба подумати про себе, а в Росii, мабуть, i без нас вистачить фронтiв.
Тут будет реклама 4
– І вiн дiстав потертий клаптик газети «Донецкий пролетарий». – Ви думаете, Червонiй армii робити нiчого? На пiвночi, це десь там аж бiля Архангельська, де Соловецький монастир, висадились англiйцi, американцi, французи й бельгiйцi.
– Так це ж нашi союзники.
– Царевi та панам були союзники, – пояснив Семен Сухий.
– От-от, а на робочих пригнали в Бiле море цiлий караван з гарматами.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
