Без козиря (збірник)

А не поiдуть паровози – не вивезуть хлiба, лiсу, руди. От як одне за друге чiпляеться.

А через кiлька днiв по тому в камерi з'явилися i залiзничники. Один був машинiст, другий – слюсар iз депо, а третiй – мастильник. Їх зустрiли як героiв.

– Держитесь, товаришi?

– Забастовка росте?

– Всi вже залiзницi Украiни стали! – сказав машинiст.

– Ура! ура! – закричали в'язнi.

– Качати залiзничникiв!

Дехто взявся за машинiста, але вiн болiсно крякнув i сказав:

– Мене вже i без вас покачали гайдамаки, аж дихнути не можу.

– Дома взяли, чи як?

– Облаву на Чечелiвцi зробили. Бiльше тисячi робiтникiв затримали. А в нiмецького офiцера i список уже був. Декого провели пiд конвоем до паровозiв, а нас оце сюди.

– Ми тут довго не засидимось, – вставив мастильник, – нашого брата в концентрацiйнi табори вiдсилають, аж у Бiлу на Пiдляшшi.

– Що ще нового на волi? – спитав Байда.

– Де та воля, товаришу? Вся Украiна тепер стала тюрмою. А ви чи не шахтар, бува?

– Вгадав!

– Ну то вам цiкаво почути: по всьому Донбасу й Криворiжжю забастовки почались.

– Неначе пiдслухали тебе, товаришу Троян! – з захопленням вигукнув Карбований.

– Бо один центр керуе, – вiдказав Троян. – Товариш Ленiн думае не тiльки за Росiю, а за всiх трудящих.

– Це правильно, товаришу, якби не допомогли петроградськi робiтники, може б, нiмецькi окупанти вже й зламали залiзничникiв.

– Про яку допомогу кажете?

– Шкода, не захопив вiдозви.

– А я приховав, – сказав слюсар депо i витяг iз кепки клаптик паперу.

– Та ти своiми словами!

– А навiщо менi вигадувати? Нате читайте.

– Це вiд Петроградського комiтету РКП(б), – сказав Троян, взявши вiдозву до своiх рук. – Про страйк залiзничникiв. – Вiн пробiг очима першi рядки, потiм пiдвищив голос: «…Хто може, хто повинен прийти iм на допомогу? Ми, iхнi брати по боротьбi – росiйськi пролетарi i в першу чергу передовий загiн робiтникiв Росii – революцiйний пролетарiат Петрограда… Нехай кожен пiтерський робiтник, робiтниця, матрос, червоноармiець принесе свою лепту на велику справу визволення украiнських братiв, що страждають у капiталiстичному рабствi!»

– Ну, товаришi, – сказав Троян, пiднявши голову, – чули? «Брати по боротьбi – росiйськi пролетарi!» З такими братами нас нiяка сила нiколи не зламае!

Чекали на сигнал

Назад до Калинiвки Гордiй Байда повернувся, коли вже надворi стояли холоднi, прозорi днi й темнi осiннi ночi.