На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Одне тiльки iх рiзнило: в словах Трояна завжди чулась зненависть до панiв, до експлуататорiв, а Попсуй усе серединка на половинку. А коли ще й дядько Пилип пiсля одноi такоi суперечки сказав, кивнувши на Попсуя: «Сказано, пан: iсть мужицький хлiб, а мужика нi в що не ставить!» – Байдi стало зрозумiло, що не одним вони миром мазанi.
З того часу Байда перестав слухати розказнi Попсуя i завжди тримав руку Трояна. Якось Троян одержав з волi записку в цигарках i враз визвiрився на Попсуя:
– От до чого довела ваша заяча полiтика: гетьман уже вiдновлюе власнiсть на землю, фабрики й заводи знову повертае хазяям.
Тут будет реклама 1
– Я його не обирав, гетьмана!
– Так потакав.
– Тепер вони так прикрутять, що й на печi нiхто не всидить, – сказав дядько Пилип.
– Попсуi всидять, – кивнув Косов. – Меншовики й до гетьмана присусiдяться.
– Я комiсарiв не потребую! – враз заверещав Попсуй. – Може, гадаете, що це Луганський загiн?
Косов зблiд. Саме про його комiсарювання в загонi й допитувався слiдчий. Знало про це лише кiлька чоловiк у камерi.
Тут будет реклама 2
Вiн стиснув кулаки й кинувся до Попсуя, але мiж ними став Троян:
– Чекай, Косов. Винюхав, значить?
– Не ваша справа! Я не бажаю з вами балакати, я, я… – i вiн затарабанив у дверi.
Але в очко визвiрився вартовий i загрозливо гаркнув:
– Вiдiйди, шпана!
– Як вiн зразу його впiзнав! – зареготав Карбований.
Того ж вечора Попсуя викликали на допит. За пiвгодини вiн повернувся, i, намагаючись нiкому не дивитися в очi, зiбрав своi речi, i, навiть нi з ким не попрощавшись, пiшов.
Тут будет реклама 3
Серед ночi викликали слюсаря Косова. Назад вiн уже не повернувся. В камерi не спали до самого ранку. Троян ходив зосереджений, з мiцно стиснутими губами, а коли побачив, що всi перейнялись якимось страхом, з докором сказав:
– Без жертв, товаришi, не обiйдемось. На те боротьба. Тепер самi побачили, як попсуi продають революцiю. Ідiть-но сюди, будемо газету читати, а потiм скажу, як вона потрапила до нас.
Розгорнувши газету, Троян вдоволено вигукнув:
– Ну от, я ж казав, що народ не буде ходити в нiмецькому ярмi.
Тут будет реклама 4
Забастували залiзничники! Це ж яка допомога селянам! Нiмцi тепер не зможуть вивозити хлiб, перекидати вiйська для придушення повстань. От вам, товаришi, плоди нашоi агiтацii. А тепер ще треба, щоб шахти стали. Чуете, товаришi шахтарi? Та проти такоi сили не те що триста тисяч окупантiв, а й удвое бiльше нiчого не вдiють! Навiть коли й зламають страйк залiзничникiв, усе одно паровози без вугiлля не поiдуть.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
