На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Байда стояв, як тума, тримаючи в руках вузлик iз парою бiлизни та шматком хлiба. Переживав вiн у шахтi не раз тяжкi хвилини, але такоi ще не доводилось. «І за що? Що Сивокоза вилаяв за правду? Що потурав на слова Мостового? А хiба Мостовий не правду казав? Хоч я й не iхньоi партii, а що правда, то правда – насильники, катюги всi гетьмани i кайзери. І Ганс теж так каже про свого Вiльгельма».
– Ще один! – почулося з койки. – Звiдки, товаришу?
Байда мiцнiше затис у руцi свiй вузлик i вiдказав коротко:
– З Донбасу.
Тут будет реклама 1
– Що з ним балакати, як воно не знати що.
– Шахтар? – нiби зрадiв в'язень.
– Шахтар!
– Зрозумiло. Це добре!
– Що ж тут доброго? Чоловiка замкнули за грати, а ти кажеш – добре, – вiдказав з темноти другий.
– Блюдолиза не замкнуть. І тих, що «моя хата скраю, я нiчого не знаю», теж не замкнуть. Значить, шахтарi разом з усiма? Ідiть сюди, товаришу. Посунься, Григоре, дай мiсце чоловiковi.
Байда, боязко озираючись, переступив через соннi тiла i спинився проти в'язня, який звiвся на лiкоть.
Тут будет реклама 2
– Оце тут i влаштовуйтесь.
В'язнi мовчки посунулись i звiльнили краечок голих нар, тiльки один буркнув:
– І вночi немае покою.
– Винiть маму, що спiзнилась вас народити, – вiдказав перший. На вигляд йому було рокiв тридцять, на головi мав довге волосся. В'язнi ще перекидалися словами, але вони не доходили до Байди. Його мучила думка: «За гратами! Арештант!»
Коли у вiкнi, прикритому вiдхиленим козирком, засинiло небо, Байда побачив, що в невеликiй камерi набито було людей, як у нарядцi перед спуском у шахту.
Тут будет реклама 3
Та й з вигляду вони нагадували сумирних робiтникiв. Той, що сидiв пiд стiнкою, схожий був на Гната Убогого, з такими ж слiдами сажi у зморшках, другий – високий, з смiливим поглядом, – мабуть, був слюсарем. Руки так i ходили, як у Максима Мостового, – наче вiн увесь час молотком орудуе. Бiля нього сидiв чоловiк з широкою бородою i з густим волоссям на головi, пiдстриженим кружечком. Зразу було видно, що селянин. Коли тi двое носили сатиновi сорочки, то на ньому була полотняна.Тут будет реклама 4
Мiж нарами ходив худий хлопець, в якого ще й вуса не засiялися. Якби був трохи нижчий, то саме в товаришi Ільковi. А вiн уже за гратами! Байда зиркнув на сусiдню койку. На нiй уже сидiв i потягався, аж трiщали кiсточки, той, що прилаштував його на койку. У нього було вугласте пiдборiддя, розумнi карi очi i твердий рот, але руки неспрацьованi. Все це Байда спостерiгав у щiлинки очей, якi так i не зiмкнув за цiлу нiч.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
