На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Максим Мостовий поiхав до Юр'iвки, щоб налагодити зв'язок з районним комiтетом, який уже розгорнув у пiдпiллi роботу.
Звiстка ця вплинула на присутнiх, як пiдмога на обложених у фортецi. Гриць Духота мав доповiсти про пiдготовку похорон Хабiбули. Чекали тiльки на Моренка, якому було доручено зв'язатися з шахтою номер чотири. Для конспiрацii на столi стояла пляшка каламутного самогону i миска капусти. Капуста апетитно пахла конопляною олiею. То один, то другий пучкою знiмали з миски бурштиновi пацьорки капусти i кидали в рот.
Тут будет реклама 1
Смачно приплямкуючи, вони перекидалися словами. Їхнi думки знову повернулися до становища на шахтi:
– Проти кулеметiв з голими руками що ти вдiеш? А людей розполохають.
– А головне, каже Максим, треба, щоб i iншi шахти – разом.
– Треба це дiло скорiше взяти бiльшовикам до своiх рук, а то в спiлцi тепер нароблять.
– Вони вже одверто в одну дудку грають.
– Наволоч меншовицька! Що той голомозий менi сьогоднi загнув. – Сухий пiдбив пальцем вицвiлi вуси, пiд ними посмiхнулися блiдi вуста.
Тут будет реклама 2
– Для того, каже, щоб захищати робiтникiв, треба сваритися з адмiнiстрацiею, а коли ми будемо сваритися, тодi нас розженуть…
– Ну, й пустили Байду по свiту.
– А вiн гадав – до староi кадри не причепляться.
– Забастовку треба, але таку забастовку!
– Що тобi казав Максим, Гнате?
– Скажу, ось нехай прийде Василь.
Моренко не з'являвся. Це вже починало дратувати.
– Давайте обговоримо перше питання, – сказав Семен Сухий, витер долонею вуси й поклав руки на колiна, нiби на нього навели фотографiчний апарат.
Тут будет реклама 3
За вiкном почулися кроки.
– А чекайте, здаеться, йде! – Гнат Убогий пiдiйшов до вiкна й вiдхилив жiночу хустку, розiпнуту замiсть фiранки на iржавих гвiздках. У ту ж хвилину вiн смикнув назад кiнець хустки i перелякано втупився в присутнiх:
– Здаеться…
У дверi забарабанив важкий кулак, i разом донiсся приглушений голос:
– Вiдчинiть!
– Варта!
За столом нiхто не змiнив пози. Тiльки Гриць Духота для чогось переставив миску з капустою.
Тут будет реклама 4
У вiдчиненi дверi увiйшов, як грубо обтесана колода, начальник варти Кiт-Котенко. Із-за його спини iще витикалися сiрi папахи. Кiт-Котенко втяг червоним носом повiтря, i його зеленуватi, глибоко посадженi очi сласно заблищали.
– Панахидку справляете? – І вiн набрав пучку капусти. Жовтi волокна, упавши з-пiд рук, лягли на темному столi примхливим вiзерунком. – А хто тут хазяiн?
Гнат насуплений стояв бiля вiкна.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
