На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Та я й до завiдувача пiду. Старий кадровик, жартуеш, чи що?
Семен Сухий поспiшав уже на роботу.
– Аж там знайдеш управу! Йди, Гордiю, краще додому.
– Як додому? – Байда навiть зблiд. Вiн нiяк не мiг уявити, що бiльше вже йти нiкуди, i знову запалився, як у ту хвилину, коли перед ним стояв технiк Сивокiз. – Старого шахтаря скривдили – i щоб управи на них не було? Та я iм таке скажу, я…
Семен Сухий роздратовано махнув рукою й поспiшив до шахтноi будiвлi. Гордiй Байда повернув знову до контори.
Тут будет реклама 1
Порепана дорiжка, вичовгана чунями, почала горбитися пiд його ногами. Вони плуталися й спотикалися навiть на рiвному. Семен Сухий, пiшовши, нiби занiс з собою i його силу. За волохатими вiд пороху дверима контори сидiв рожевощокий завiдувач шахти. Байда пригадав його звичку розмовляти з шахтарями тiльки двома фразами: «Ледарi!» i «Звiльню!» – i перед самими дверима зупинився. Тiло його враз обважнiло, плечi зiгнулись.
Його починав обступати чужий, ворожий свiт. Вiн був на шахтi вже стороннiм тiлом.
Тут будет реклама 2
Почуття гiркоi образи пiдступило до горла. Байда, щоб звiльнитися вiд нього, як вiд згаги, крутив головою:
– Доки ж вони будуть знущатися?
Похила постать Сухого вiддалялася до шахти. Там були й iншi його товаришi. Вони зрозумiють, як його образили. І, нiби вилучений з табуна кiнь, Байда, замiсть контори, кинувся назад, до шахти, вiдкiля розмiрено долiтали удари об сталь – по чотири. Клiть видавала уже на-гора нiчну змiну.
Пiд естакадою, мiж горами вугiлля, сичав спiтнiлий паровоз, вовтузячись з двома побитими чорною вiспою платформами.
Тут будет реклама 3
На естакадi гримiли вагонетки, а бiля поручнiв стояв у касцi, з багнетом за плечима солдат. Байда впiзнав у ньому Ганса. Вiн тривожно поглядав униз на купки шахтарiв, якi чомусь топтались бiля схiдцiв у шахтну надбудову. По схiдцях, мружачись вiд денного свiтла, зсувалися шахтарi нiчноi змiни, схожi на обгорiлi головешки. Вiд одноi купки до другоi ходив Люй Лi й сиротливо щось приповiдав.Тут будет реклама 4
Байда пригадав учорашнiй випадок.
«Збираються Хабiбулу ховати!»
Але увага шахтарiв була чомусь прикута до рудоi стiни. Вони тиснулись до бiлих плям на нiй i, нiби наразившись на якусь образу, збентежено вiдходили назад.
Байда прискорив кроки. Можливо, що Семен Сухий встиг уже розповiсти про його звiльнення шахтарям. А такий вчинок, звичайно, мусить всiх обурити. Байда бiг уже до своiх товаришiв, як ображена дитина до матерi.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
