На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Високий, сутулий, вiн мав довгу шию, на якiй стирчала кiстлява голова з рiденьким волоссям. На хрящуватому носi боком сидiло пенсне. Вiн завжди почував переполох, коли у шахтарiв виникали суперечки з адмiнiстрацiею.
– Ну так чого ви хочете? – запитав вiн, вислухавши Гордiя Байду. – Ви образили технiка, так би сказати, адмiнiстрацiю.
– Хiба це образа?
– Ну, припустiмо. Образили? Образили.
– А що йому в зуби дивитися, раз не вмiе поводитися з робiтниками? Робiтник хiба ж працюе на кого? На них же. Значить, треба берегти його.
Тут будет реклама 1
– Чекайте, образили? Образили. За це слiд звiльняти? Ну, може, й не обов'язково, але, припустiмо, – слiд. Значить, вони правильно поступили? Правильно.
– Дозвольте, – вмiшався вже Семен Сухий, – ви тут бiльше нiж треба наприпускали i тодi робите висновки. Ловко, ей-ей! Спiлка мусить захищати iнтереси своiх членiв?
Пожмакане обличчя бухгалтера зморщилось:
– Припустiмо, що мусить.
– Чому ж «припустiмо», коли це так повинно бути?
– На вашу думку. А справдi трохи iнакше.
Тут будет реклама 2
Щоб захищати iнтереси робiтникiв, треба сваритися з адмiнiстрацiею, а коли ми будемо сваритися з адмiнiстрацiею, нас розженуть, а коли нас розженуть, ми не зможемо тодi захищати iнтереси своiх членiв.
Переконливiше бути не могло, i голова, переможно глянувши на наiвних прохачiв, плюхнувся на стiлець.
– Зрозумiли?
– Так вас ще ж не розiгнали, ну i захищайте! Робiтника скривджено! – І Семен Сухий вилаявся.
– А вам хочеться, щоб нас розiгнали? Ви чули, що я вам сказав: щоб захищати, треба сваритися з адмiнiстрацiею…
– А коли ми будемо сваритися, – в тон йому, надтрiснутим голосом продовжив Семен Сухий, – тодi нас розженуть.
Тут будет реклама 3
Сволота ви, сволота! – враз вибухнув вiн гнiвом, i бiляве, забруднене сажею обличчя спалахнуло. – Розмiняти вас треба, а не розiгнати. Ходiмо, Гордiю!
– Та чекай, як ходiмо? З чоловiком треба уважно поговорити.
– З оцим голомозим?
Голова спiлки, нiби пiдколотий шилом, завертiвся на стiльцi:
– Яке ти маеш право? Хочеш спровокувати, щоб нас розiгнали? Минулося ваше…
– Ходiмо, Гордiю! Найшли, справдi, з ким говорити.
Тут будет реклама 4
У нього ж i вуха заячi, не те що душа. Меншовицька наволоч!
Гордiевi Байдi не вiрилося, що грунт так хутко утiкае з-пiд його нiг. На спiлку ж була вся надiя. І вiн все ще намагався робити вигляд, що справу, безперечно, полагодить. Проте обурення його перейшло вже в неприемний, тоскний страх опинитися за ворiтьми шахти, «стрiляти» десь роботи в iншому мiсцi.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
