На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Із темряви тихо виплив технiк Сивокiз:
– Ти чого тут байдикуеш? Роботи немае?
Гордiй Байда стяг на перенiсся брови:
– Ви б краще, нiж пасти нас, за свiже повiтря подбали. Люди скоро подушаться.
– Не вiзьме вас чортяка. Розпаскудили бiльшовики, так ви тепер i вигадуете.
Гордiй Байда блимнув бiлками:
– А коли вас вiзьме чортяка?
– Це що за балачки? Ану геть у вибiй. Саботажник!
Гордiй Байда все ще був пiд враженням смертi товариша. Укритi густим волоссям широкi груди знялися, як ковальський мiх.
Тут будет реклама 1
Вiн схопив iз вагончика пудову грудку вугiлля й занiс над головою:
– Уйди, гадино! Мало кровi ще ти випив iз нас?
Гордiй Байда був схожий на скелю, начинену динамiтом. Ілько, дивлячись на батька, завмер з широко вiдкритими очима, а Гарасько, нiби зовсiм нiкого не помiчаючи, старанно накидав у вагончик вугiлля. Технiк Сивокiз, не сподiваючись на такий вибух у завжди покiрливого Байди, перелякався i вже обiзвався з глибини темного штреку:
– Так i запишемо. По Климових стопах, значить? Гаразд.
Тут будет реклама 2
Будемо тепер знати.
У Гордiя Байди ходором ходили груди. З усiеi сили вiн ударив грудкою об цямрину. Цямрина нахилилась, а вугiлля розсипалось на порошок.
– Ну, твое щастя, що ноги маеш прудкi, а то клiть i другого видала б у лантусi. Іроди проклятi!
Назад санки потяг уже Ілько. Батько його знову залiг у вибiй. Умощуючись на кавалок дошки, щоб захистити бiк вiд крижаноi води, вiн кинув, нi до кого не звертаючись:
– Мало вас бiльшовики вчили! – i з серцем опустив обушок на вугiлля.
Тут будет реклама 3
У вибоi нiби знову запрацював паровик:
– Ге-га, ге-га, га!
Гнiтючий настрiй, навiяний смертю i сутичкою батька з технiком Сивокозом, якого всi боялися, остаточно розвiяв Ільковi думки про сон, проте страх перед чорною пащею вибою зростав з кожною хвилиною. Десь палили бурки, i по шахтi, разом з кряканням пiдпiрок, лунала гулка канонада. Тягло неприемним, нудним припахом динамiту. Вiд млостi Ілька починало вже нудити. Кожна частка його тiла була напружена, натягнута, щохвилини готова до захисту.
Тут будет реклама 4
Вiн бачив, що Задоя вже не встигав мiняти зламаних пiдпорок, хоч сокира його не переставала дзвенiти.
Момент, на який боязко чекав Ілько, наступив для нього саме тодi, коли йому було найтруднiше рятуватися. Вiн щойно запрiгся в санки з вугiллям, як пiдпiрки затрiщали вже, нiби крокви на пожежi, а з покрiвлi дощем закапала вода. Бiльшого напруження Ільковi нерви витримати вже не могли.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
