На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Клiть трiщала вiд ударiв об якiсь виступи i, здригаючись усiм тiлом, падала вниз.
– Прости й помилуй… Вольная i невольная… Чого ти, дурню, прискаеш? – Задоя, поклавши сокиру в ноги, товстими й круглими, мов ковбаски, пальцями хрестив собi лоба.
Блимнув вогник верхнього горизонту, i Ільковi почало здаватися, нiби клiть непомiтно полетiла догори. Враз щось заверещало, запищало, як сотня полозкiв на морозi. Клiть крякнула й зависла. З розгону всi грохнули на пiдлогу. З-пiд лап на дерев'яних брусках запахло смаленим, потiм на плечi хлюпнула студена вода.
Тут будет реклама 1
Нахилившись над лампочками, кожен побачив жах у другого в очах. Клiть, нiби конаючи, кректала i з останнiх сил намагалася виприснути з цупких обiймiв погнутих брускiв.
Першим отямився Ілько. Вiн схопив батька за руку i закричав:
– Тату, тату, що це?
– За скобку, за верхню скобку тримайся!
Гордiй Байда проказав це як увi снi, бо Ілько, як i вiн, сидiв навпочiпки.
– Затиснуло!
Крекчучи по-старечому, клiть враз зайшлася молодечим вереском, немов бруси ii лоскотали пiд лапами.
Тут будет реклама 2
– Рятуйте! – обкрутився на мiсцi Задоя. – Здушило!
Всi враз схопилися на ноги, мов за командою. Ілько знов учепився за батька:
– Обiрвалась?
– Держись, держись, синку, вона пройде! – заспокоював Сусiдка.
Лампочки замиготiли попiд стiнами. На стiнах пiд жовтуватим свiтлом ворушилися зруйнованi цямрини. По них сльозилась iржава вода i зализувала рани вiд ударiв залiзного каркаса.
– Опускаеться!
– Догори смикають!
– Тепер обiрвуть, обiрвуть, анахтеми!
Задоя на своiх коротких ногах по-ведмедячому тупцяв попiд стiнками i не переставав скиглити:
– Пропали! Їй же богу, пропали!
Гирич застережливо тримався одною рукою за скобку, яка приходилася майже проти самого носа, другою обмацував зруйнованi цямрини:
– От iроди проклятi! Коли ж це ще обвалилося?
– Не гнiви Бога! – скиглив Задоя.
Тут будет реклама 3
– Заткни свою пельку, а то гляди, щоб на-гора тебе вже ангели не винесли!
За тонкою обшивкою клiтi попiд стiнкою тулилася драбина.
Тут будет реклама 4
Вона призначалася для полагодження стовбура i на випадок аварiй клiтi. Гордiй Байда двома ударами кайла проламав дiрку:
– Вилазьте на драбину!
До дiрки першим кинувся Задоя. Вiн заткнув ii собою, як туго набитий лантух. Але тiльки зник у дiрцi його мокрий зад, як клiть нiби випала з рук i хутко полетiла вниз. Ілько вiд несподiванки ойкнув i, пустивши скобку, знову схопився обома руками за батька.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
