На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Галицька сага. Велика війна» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Галицька сага. Велика війна

Автор
Дата выхода
14 июля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Галицька сага. Велика війна" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Галицька сага. Велика війна" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Велика війна» – перша книга «Галицької саги», події якої розпочинаються у 1914 році.
У галицькому селі Перетині життя протікає неквапно й навіть нецікаво. Можливо, єдиним винятком посеред сірої буденщини є протистояння між прихильниками української «Просвіти» та москвофілами, яке іноді переростає у бійку. Однак спокійне буття раптово закінчується погожого липневого дня 1914 року, коли мешканці Перетина дізнаються про початок війни. У кожного з них відтепер свій шлях і своя доля. На москвофілів чекає перший в Європі концентраційний табір Талергоф; дорослих чоловіків призивають до австрійської армії; патріотично налаштована молодь вступає до лав Українських січових стрільців. Селяни, що залишилися вдома, уповні насолодилися «принадами» російської окупації та свавіллям «своїх», австрійських, жандармів. Коли ж ті, кому належало загинути, загинули, а щасливці повернулися додому, стало зрозуміло, що все тільки починається…
📚 Читайте "Галицька сага. Велика війна" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Галицька сага. Велика війна", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
На жаль, останнi подii дещо применшили його оптимiзм, але Тома був певен, що сьогоднi вiн (та й не тiльки вiн) отримае всi вiдповiдi на такi сумнiви.
Напевне, щось подiбне думав i Степан, бо несподiвано запитав:
– Тату, а може, нам не варто нинi iхати до Камiнки?
– Чого це?
– Ну, вiйна з Росiею!
– Дурне! До чого тут ми? Невже ти гадаеш, що про товариство Качковського не вiдомо у Вiднi? Там не дурнi сидять. Якби ми хоч словом пiшли проти цiсаря, вже наступного дня нас би закрили! А так, як видиш, нинi нам сорок рокiв! Побачиш – там буде добре!
Не зчулись, як непомiтно минув час.
Дивно, але, на вiдмiну вiд учорашнiх проводiв у тому-таки Перетинi, тут не було чутно жiночого та дитячого плачу. Видно, всiх резервiстiв Кам’янки було призвано й оплакано рiдними вчора, а сьогоднi мiсто заполонили чоловiки повiту.
Але перевiряти, чи так це насправдi, Тома Бiлецький не захотiв. Одразу повернув на вулицю, що вела до центру мiста i де стояв будинок товариства Качковського.
– Вже всi прибули! – скрушно похитав головою Тома Бiлецький. – Боюся, ми запiзнилися. Незручно буде прийти пiсля всiх!
Вiн повернув коней до лiвого краю, де мiж крайнiм возом i парканом iще залишилось одне мiсце якраз для його брички. Тома легко заiхав у вiльний простiр i задоволено всмiхнувся.
– Ходiмо, Степане! – зiскочив на землю батько. – А то, бачу, ми дiйсно прийдемо останнiми.
– Тату! – тихо сказав Степан.
– Що ще?
– Тут конi Морозiв!
Тома Бiлецький недовiрливо подивився на сина, потiм перевiв погляд туди, куди той показував. Вiн одразу впiзнав двiйко бiлих коней Грицька Мороза i лише тепер згадав, що Федько нинi також збирався до Кам’янки розвiдати, що iз Семком Кандибою.










