На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Галицька сага. Примара миру» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Галицька сага. Примара миру

Автор
Дата выхода
16 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Галицька сага. Примара миру" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Галицька сага. Примара миру" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Примара миру», третя книга «Галицької саги», охоплює події, що відбувалися у 1923–1928 роках.
15 березня 1923 року у Парижі було вирішено передати Східну Галичину, де переважало українське населення, під опіку Польщі. Не всім таке рішення припало до смаку. Галицькі терени заполонили польські військові осадники, на яких Юзеф Пілсудський покладав великі сподівання; внаслідок проведення так званого «шкільного плебісциту» значно скоротилася кількість українських шкіл; українців витісняють з державної служби…
Щоб протистояти цьому, об’єднуються колишні військові, за плечима яких бої за рідну землю: хтось вступає до лав Української Військової Організації і продовжує збройну боротьбу; хтось розуміє, що побороти натиск польських осадників можна лише спільно, створивши кооперативи; хтось шукає щастя за океаном…
Життя не лише розкидало перетинців різними країнами, але й розвело по різних ідеологіях. Поки що вони не воюють один проти одного, але хто знає, як піде далі?..
📚 Читайте "Галицька сага. Примара миру" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Галицька сага. Примара миру", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Спершу вiйна, а за нею i поразка у нiй штовхнули Нiмеччину у прiрву такоi гiперiнфляцii, яка не могла приснитися у навiть найстрашнiшому снi економiста. Якщо на час пiдписання Комп’енського перемир’я банк вiдновив довоенний курс, то вже через рiк за умовну золоту марку давали дев’ять паперових. Але це був лише початок. Пiсля того як 1923 року франко-бельгiйськi вiйська окупували промислове серце Нiмеччини – Рур, а у вiдповiдь урядом Вiльгельма Куно була запроваджена полiтика «пасивного опору», що включала страйки, саботаж заходiв окупантiв, припинення роботи промислових пiдприемств i яку пiдтримало населення, це буквально зруйнувало надiйнiсть паперових марок.
Вони знецiнювалися не щодня, а буквально щогодини. Коли наприкiнцi 1923 року справа дiйшла до неймовiрноi для бiльшостi нiмцiв цифри один трильйон марок за умовну золоту, стало зрозумiло, що так далi тривати не може. Напевне зрозумiвши, що нiмцi просто не розберуться у наступному щаблi цифр – квiнтильйонi, i з цим треба щось робити, Карл Гельферiх, статс-секретар у справах фiнансiв у роки вiйни, запропонував нову валюту – рентну марку – вартiстю п’ять кiлограмiв жита.
Усе це Осип Букшований пережив на власному гаманцi. Щоправда, спершу це сталося у Вiднi, де вiн працював у журналi «Наша правда».
Саме тут Осип i зрозумiв, що у порiвняннi з Веймарською Нiмеччиною Австрiя виглядала кам’яницею, де панують спокiй i стабiльнiсть.











