На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Галицька сага. Примара миру» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Галицька сага. Примара миру

Автор
Дата выхода
16 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Галицька сага. Примара миру" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Галицька сага. Примара миру" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Примара миру», третя книга «Галицької саги», охоплює події, що відбувалися у 1923–1928 роках.
15 березня 1923 року у Парижі було вирішено передати Східну Галичину, де переважало українське населення, під опіку Польщі. Не всім таке рішення припало до смаку. Галицькі терени заполонили польські військові осадники, на яких Юзеф Пілсудський покладав великі сподівання; внаслідок проведення так званого «шкільного плебісциту» значно скоротилася кількість українських шкіл; українців витісняють з державної служби…
Щоб протистояти цьому, об’єднуються колишні військові, за плечима яких бої за рідну землю: хтось вступає до лав Української Військової Організації і продовжує збройну боротьбу; хтось розуміє, що побороти натиск польських осадників можна лише спільно, створивши кооперативи; хтось шукає щастя за океаном…
Життя не лише розкидало перетинців різними країнами, але й розвело по різних ідеологіях. Поки що вони не воюють один проти одного, але хто знає, як піде далі?..
📚 Читайте "Галицька сага. Примара миру" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Галицька сага. Примара миру", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Що тут сталося – ти не знаеш! То для твоеi безпеки! Зрозумiв?
– Так, пане комiсаре!
Тут озвався Теодор Смольницький:
– Може, затерти той напис?
– Вiдставити! Нехай буде! Поселимо сюди якусь велику украiнську шишку, прочитае i перекаже про передсмертну записку своiм.
– А як з родиною?
– Передачi брати! Тiло вiдправити студентам медичного факультету. Нехай вчаться. Поховати за мiський рахунок як бездомну. Виконуйте!
Мiхал Кайдан не став контролювати, як виконуються його накази.
Вiн не мiг змиритися з тим, що ця тендiтна жiнка виявилася сильнiшою за нього i хоч цiною власноi смертi, але все ж вийшла переможницею з iхнього герцю…
Про те, що польська полiцiя щось приховуе, Федiр Мороз дiзнався випадково. 15 лютого у польських газетах з’явилася невелика замiтка, що в тюрмi по вулицi Яховича покiнчила життя самогубством через повiшання така собi Юлiя Браска.
Вiн так i не дiзнався б нiчого, якби не несподiваний виклик до кабiнету пiдкомiсара[9 - Поручик.] Гжегожа Глодувки. Його безпосереднiй начальник, на вiдмiну вiд своiх колег, був людиною незлобною i не переймався тим, що серед його пiдлеглих зустрiчаються не самi лише поляки. Про причину виклику Федiр не здогадувався до останньоi митi, адже займав у вiддiлку полiцii скромну канцелярську посаду, тому нi про яке заохочення чи, навпаки, покарання навiть не було мови.
– Як вам працюеться у нас, пане Морозе? – поцiкавився пiдкомiсар, запросивши Федора сiсти.
– Дякую, добре, – вiдповiв заiнтригований таким початком розмови Федiр.
– Ви хочете продовжувати служити у полiцii?
– Так. Менi подобаеться моя робота.
Тут пiдкомiсар Глодувка вирiшив не тягнути далi:
– Що ж, а тепер скажу, чому я вас викликав.











