На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Галицька сага. Невиправдані надії» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Галицька сага. Невиправдані надії

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Галицька сага. Невиправдані надії" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Галицька сага. Невиправдані надії" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Невиправдані надії» – шоста книга «Галицької саги» – охоплює події перших років Другої світової війни, коли в українців ще жевріли несміливі надії на те, що хтось інший принесе їм визволення: у 1939 році квітами зустрічали Червону армію – визволительку від польського гніту, а вже через два роки спекатися від неї сподівалися за допомогою німецького вермахту. Але перші принесли нові порядки, колективізацію, виселення до Сибіру всіх незгодних, а другі невдовзі після «визволення» дали українцям зрозуміти, що цілком обійдуться й без них.
Українська земля була поділена на Райхскомісаріат, Генерал-губернаторство та Трансністрію між Німеччиною, Румунією та Угорщиною; українців почали масово вивозити на роботу до Німеччини; у містах повсюдно створювались єврейські ґетто…
Навіть у такий складний для України час не вмовкали суперечки між старими членами ОУН під приводом Андрія Мельника та «молоддю» Степана Бандери, що іноді переростали у збройні сутички.
Не лишилися осторонь цих подій і жителі й вихідці з галицького села Перетин…
📚 Читайте "Галицька сага. Невиправдані надії" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Галицька сага. Невиправдані надії", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Невiдомий пильно подивився на здивованого Смоляра.
– Особливо якщо це його попросить рiдний брат! – завершив вiн.
Тодi Михайло зрозумiв, що подальшi вiдпирання, а тим бiльше вiдмовки, даремнi.
Ось тому вiн тут. Всю дорогу Михайло не знаходив собi мiсця, гадаючи, як зустрiнуть його батьки, як пройде розмова з братом. Що ж, з батьками вийшло все добре, навiть доречно, коли мова зайшла про мiжнародну обстановку, навiть завтрашня «лiсова прогулянка» з Костем укладалася у його плани.
«…Ви, пане Мiхал, постраждаете через його вiдмову».
Михайло Смоляр пройшов мимо обiйстя i склепу Гутманiв.
Михайло також вирiшив не зупинятися, а покрокував далi вулицею, тим бiльше що на лавцi, поставленiй бiля хвiртки обiйстя навпроти вiн побачив сивого дiда, у якому заледве упiзнав коваля Василя Вовка.
– Слава Ісусу Христу, вуйку Василю! – привiтався вiн, знiмаючи капелюха.
Старий Вовк примружився, щоб розгледiти того, хто заговорив з ним, з несподiванки вийняв з рота незапалену файну.
– А чи не син ти гайового? – запитав вiн.
– Я, вуйку! Мiхал!
Василь пiдвiвся з лави й простягнув руку. Його потиск був сильний, вiд чого Михайловi здалося, що його кисть побувала в лещатах.
– Приiхав-таки?
– Та приiхав. Вже давно не був, то й приiхав! А ви як?
– Та як? Як видиш, старим став, сили вже не тi, – вiдказав, знову сiдаючи на лаву, Василь.
Михайло засмiявся.
– Та де там сили не тi! – сказав вiн, потираючи руку.









