На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Галицька сага. Невиправдані надії» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Галицька сага. Невиправдані надії

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Галицька сага. Невиправдані надії" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Галицька сага. Невиправдані надії" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Невиправдані надії» – шоста книга «Галицької саги» – охоплює події перших років Другої світової війни, коли в українців ще жевріли несміливі надії на те, що хтось інший принесе їм визволення: у 1939 році квітами зустрічали Червону армію – визволительку від польського гніту, а вже через два роки спекатися від неї сподівалися за допомогою німецького вермахту. Але перші принесли нові порядки, колективізацію, виселення до Сибіру всіх незгодних, а другі невдовзі після «визволення» дали українцям зрозуміти, що цілком обійдуться й без них.
Українська земля була поділена на Райхскомісаріат, Генерал-губернаторство та Трансністрію між Німеччиною, Румунією та Угорщиною; українців почали масово вивозити на роботу до Німеччини; у містах повсюдно створювались єврейські ґетто…
Навіть у такий складний для України час не вмовкали суперечки між старими членами ОУН під приводом Андрія Мельника та «молоддю» Степана Бандери, що іноді переростали у збройні сутички.
Не лишилися осторонь цих подій і жителі й вихідці з галицького села Перетин…
📚 Читайте "Галицька сага. Невиправдані надії" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Галицька сага. Невиправдані надії", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
За свое життя вiн знав лише одного «пана i помiщика» – осадника Адама Павловського, але навряд чи вiн прочитае його прiзвище на тому листковi, який йому вручать!
Як з’ясувалося зовсiм скоро, процедура голосування була навiть простiшою, нiж вiн сподiвався. Коли Вовки зайшли до виборчоi дiльницi, то отримали з рук юнака, з котрим до того нiколи й не розмовляли по-справжньому, невеличкi прямокутнi аркушi.
– Пiдiйдiть до кабiнки i вкладiть картку в конверт, – сказав юнак i показав в iнший бiк кiмнати. – Якщо хочете, можете викреслити прiзвище кандидата.
Василь Вовк подивився на отриманий папiр, примружив очi й ледве розгледiв напис. Макуха Марiя Фомiвна. Старий коваль iще пам’ятав, як пiд час останнiх виборiв до польського Сейму вiн довго думав, кого саме залишити у списку на бюлетенi. Тепер же йому лишилося тiльки вкласти аркуш у конверт, тим бiльше що у кабiнцi не було чим закреслити едине прiзвище.
Василь зробив так, як йому сказали, пiдiйшов до урни, бiля якоi сидiв якийсь вiйськовий, i подав тому конверт.
Василь не став чекати своiх жiнок, вийшов з будинку i вже надворi запалив файку. За цим заняттям його застав зять Данило Солтис.
– Ну що, тату, вибрали делегата, який буде вирiшувати, як нам жити? – iдко запитав той.
– А ти не? – незлобно вiдповiв Василь.
– І я вибрав! Викреслив Маруську до чортовоi матерi!
Василь здивовано подивився на Данила.
– Чим викреслив? Там же навiть волука[10 - Волуко – олiвець.
Данило хитро усмiхнувся i дiстав з кишенi пiв олiвця.
– Ти знав, що не буде чим писати? – здивувався Василь. – Але як?
– Кость пiдказав. Вiн першим проголосував, ще перед тим як до церкви пiти, то й повiв менi. Ну, i волуко дав, – пояснив Данило. – Але, тату, нiкому то не кажiть!
– Та й ти, Даню, менше патякай язиком! – вiдказав Василь Вовк, помiтивши, що пiдходять Орина з Софiею.
Вже наступного дня по всiх селах сiльради люди могли прочитати, що вибори делегатiв Украiнських Народних Зборiв вiдбулися; у них взяло участь 96,5 % виборцiв, за кандидата вiддали голоси 91,8 %.









