Галицька сага. Ante bellum

– Поки ти, Андрiю, пив французьке вино зi своiм князем, полiцiя встигла арештувати наступника «Лиса» i вiн зараз чекае своеi долi у сусiднiй з ним камерi Бригiдок.

Це для Андрiя Мельника стало неприемною новиною.

– Ти найбiльше знайомий iз ситуацiею в Краi, – говорив Коновалець. – Кого ти пропонуеш на Крайового Провiдника?

Мельник задумався.

– Отак одразу я не можу сказати, – непевно сказав вiн. – Є, звичайно, у мене одна людина на примiтi, але…

– Хто вiн? – швидко запитав Коновалець, неначе побоюючись, що Андрiй передумае.

– Такий собi Олекса Гасин.

– Хто вiн?

– Закiнчив Полiтехнiку; коли служив у польському вiйську, закiнчив школу пiдхорунжих, причому мав друге мiсце. В Органiзацii вже чотири роки.

– Скiльки йому?

– Двадцять сiм рокiв. Був особисто знайомий зi Степаном Охрiмовичем та Бандерою.

– Тобто робота у Крайовому Проводi не буде для нього чимось новим?

– Нi, але…

– Нiяких «але»! – заперечив Коновалець. – Зустрiнься з ним i передай наше рiшення.

– Та я не проти того, щоб «Лицар» – а саме таким е його псевдо – працював в Органiзацii! – сказав Мельник.

– Тодi чому ти проти того, щоб саме вiн став Крайовим Провiдником?

– Сам кажеш, що довго на цiй посадi люди не затримуються! Боюся, що ця участь чекае i Гасина. То чи не краще притримати його для важливiших справ? Гадаю, вiн згодиться нам! А так два-три мiсяцi – i «Лицар» складе компанiю своiм попередникам! Мiсць у Бригiдках вистачить всiм!

– За iнших обставин я згодився б з тобою, – сказав Коновалець.

Голова ОУН обвiв поглядом присутнiх.

– Може, у когось е заперечення проти Олекси Гасина? – запитав вiн. – Немае? Тодi, Андрiю, що робити – знаеш! Сподiваюся, ми не помилимось у своему виборi.

– «Лицар» не пiдведе! – упевнено сказав Мельник.

– От i славно! Ми ще раз зустрiнемось пiсля вечерi, треба обговорити деякi внутрiшнi справи, а зараз я вас вiдпускаю, – сказав Євген Коновалець.

Присутнi пiдвелися з-за столу.

– Андрiю, пройдемося? – запитав Коновалець Мельника, коли вони залишилися удвох.

– Залюбки! Заодно порiвняю Альпи з Карпатами.

– І не пробуй! Зовсiм не те! Хоч менi i не доводилося бувати у наших Карпатах, знаю, що вони програють Альпам.

– Готовий з тобою поспорити, – вiдказав Мельник.

Коновалець усмiхнувся.