Галицька сага. Ante bellum

 – Чому б його не використати у судi? Це було б бомбою!

– Одна бомба вже була! – iдко сказав Ярий. – Та, що не вибухнула! До речi, чому вона не вибухнула?

Дмитро Андрiевський виявився найбiльш обiзнаним.

– Нашi хiмiки використали занадто грубе скло, – мовив вiн. – Капсуль його не пробив, що i врятувало боiвкара. Добре, що вiн мав iз собою револьвер!

– То ще не знати, чи добре! – озвався Ярий.

Голова ОУН зiтхнув.

– Те, що Мацейко втiк, то добре! Для суду там назбиралося досить! Гадаю, що «Лис», – Коновалець говорив про Степана Бандеру, – не розгубиться.

– Зрештою, потроху так i робиться! – озвався Андрiевський. – Зараз в Європi газети пишуть про цей атентат i при цьому наголошують, що це зробили украiнцi Галичини. Не русини Малопольщi Всхудней, а саме украiнцi Галичини! Переконаний, що «Лис» не забариться використати це, якщо справа дiйде до суду.

– Так, вiн це не пропустить! – згодився Мельник.

– А щоб цього не сталося, треба iм надати добрих адвокатiв, – сказав Коновалець.

– Вже! – повiдомив Андрiевський. – Четверо наших юристiв згодилися iх захищати. Це дiйсно файнi адвокати!

– Майте це на увазi! – сказав Коновалець. – І передайте нашим, щоб трималися. Вони не самi. Гадаю, буде не зайвим, якщо нашi газети кожного разу писатимуть про цю дванадцятку. Не треба допустити, щоб про них забули. А якщо так, то й iншi хоч рядком, але згадають.

– Може, варто дати знати «Сичу»? – Дмитро Андрiевський говорив про Романа Сушка, який зараз перебував в Америцi за завданням ОУН.

– Слушна думка! – похвалив Коновалець. – Зв’яжiться з ним, нехай вiн пiдключить до цього тамтешню украiнську пресу.

Вiн пiдiйшов до вiкна, звiдки вiдкривався чудовий краевид на Альпи, деякий час дивився на них i думав, чи вдасться йому знову вибратися з родиною в гори. Останнi новини iз мiграцiйноi служби Швейцарii приемними аж нiяк не назвеш: там Коновальцю дали знати, що його перебування у кантонi Женеви декому не до вподоби.

Голова ОУН обернувся до присутнiх.

– Тепер про Крайовий Провiд, – продовжив вiн. – Яким би не було рiшення суду, Крайовий Провiд повинен працювати. Будемо вважати, що «Лис» зробив свою справу. Кого запропонуете йому на замiну?

– А Мащак? – здивувався Мельник.

Вiн говорив про Осипа Мащака, якого обрали Крайовим Провiдником мiсяць тому.