На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Георгій Нарбут» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Георгій Нарбут
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
26 мая 2021
🔍 Загляните за кулисы "Георгій Нарбут" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Георгій Нарбут" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олена Нагорна) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Автор перших українських державних знаків, один із засновників та ректор Української Академії мистецтв, Георгій Нарбут належить до когорти найвизначніших українських графіків та художників-ілюстраторів. Він став дизайнером поштових марок УНР, творцем українських шрифтів Нарбута і стилю української графіки. Створював моделі одягу, проєктував меблі, конструював іграшки, малював етикетки до різноманітних виробів та був магнітом мистецького Києва початку ХХ століття: справжнім майстром перформансу, відчайдушним модником та неперевершеним стилістом своїх робіт і свого, хоча й короткого, але такого захопливого та яскравого життя.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Георгій Нарбут" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Георгій Нарбут", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
При нiй був влаштований «художнiй вiддiл». До участi в цьому вiддiлi був запрошений i Георгiй Нарбут, де вiн виставив своi першi дослiди в графiцi. «У тому ж 1904 роцi була вперше надрукована i моя робота, на яку тепер я не можу без сорому дивитися. Це був розфарбований графiчний лист – “Ікона святого Георгiя Побiдоносця”, видання “Громади святоi Євгенii” Червоного Хреста Росii. У цьому видавництвi для пропонованих до публiкацii малюнкiв було журi з великих петербурзьких художникiв, i мене потiм дуже дивувало, як воно могло схвалити для видання такий мiй “твiр”» – буде згадувати Нарбут про намальовану ним конкурсну листiвку «Герб мiста Москви».
Тут будет реклама 1
Попри те, що Нарбут соромився цiеi незрiлоi роботи, для iсторикiв вона набула цiнностi документа, який зафiксував початковий iнтерес художника до геральдики (хоч саме зображення нагадуе герб дуже вiддалено).
Загалом геральдикою Нарбут зацiкавився рано. Зберiгся лист 18-рiчного гiмназиста до знавця iсторii украiнського лiвобережного дворянства Петра Яковича Дорошенка вiд другого жовтня 1904 року: «Чи не можу я що-небудь дiзнатися про рiд “Нарбут”? Чи немае у Вас герба цього роду i чи не можна менi його змалювати? За це буду Вам дуже вдячний».
Тут будет реклама 2
Потiм Георгiй намалюе таки герб свого роду, але то буде вже 1912 року у Санкт-Петербурзi, куди вiн вирушить пiсля закiнчення Глухiвськоi гiмназii i де житиме та працюватиме до 1917 року.
«Нарештi 5 червня 1906 року я мав у кишенi “Атестат зрiлостi”, хоч i не дуже привабливий, покритий майже одними “трояками”… Восени мрiяв потрапити в Пiвнiчну Пальмiру до своiх, близьких моему серцю, “мирискусников”… Твори Олександра Бенуа про мистецтво вабили мене, як якесь сяйво, з рiдного куточка на Глухiвщинi на пiвнiч… Одне мрiя, iнше дiйснiсть… Цiле лiто менi довелося воювати за право iхати в Петербург (батько Георгiя був проти цiеi iдеi)… Нарештi, пiсля багатьох прохань, погроз i сварок я з братом вирiшив поiхати до Глухова i здати на пошту прохання до Петербурзького унiверситету… Але ось на початку серпня ми отримали повiдомлення з канцелярii Петербурзького унiверситету, що “Георгiй i Володимир Нарбути зарахованi студентами факультету схiдних мов”» – згадуе Нарбут.
Тут будет реклама 3
Тут будет реклама 4
Вони з братом подавали прохання на «схiдний факультет», тому що не мали надii бути зарахованими на будь-який iнший. Але згодом Георгiй переведеться на фiлологiчний факультет, на якому знайде таких, як i сам, – однодумцiв, одержимих мистецтвом i разом з ними створить «художнiй гурток».
Мнения
О книге «Георгій Нарбут» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
