Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Завершуеться будiвництво…

Щось iнше вiд Шизодiда чула хiба що продавчиня продмагу, i були це назви споживчих товарiв.

Попервах сусiди побоювалися, що цей божевiльний утне щось таке, вiд чого постраждае весь будинок. Наприклад, вчинить пiдпал чи щось подiбне. Особливо хвилювалася Ольга Матвiiвна – ясна рiч, через розташування свого помешкання. Проте дiльничний запевняв:

– Не бiйтеся, в побутi стариган абсолютно безпечний, iнакше б його не вислали до нас самого.

– То вiн таки пiд наглядом, чи що? – намагалися уточнити люди. На що негайно слiдувала вiдповiдь мiлiцiонера:

– Не лiзьте поперед батька в пекло.

Що ж, не лiзьте – то й не лiзьте. Поступово мешканцi будинку по вулицi Ленiна, № 16 змирилися з дивним сусiдою. Тим паче в краiнi коiлися значно бiльш незвичайнi речi, про можливiсть побачити iх наживо ранiше нiхто навiть i не думав. А тут якийсь хоч i божевiльний, проте абсолютно безпечний дiдуганчик… Та грець iз ним! Цур йому пек!.

Отак усе й тривало до самого останнього часу, аж доки Шизодiд не затiяв удома якiсь хiмiчнi експерименти, наслiдком яких став неймовiрно жахливий смердiж, що пробивався навiть на сходову клiтку. Попервах проходячи повз зачиненi дверi його квартири, Ольга Матвiiвна та ii домочадцi лише затикали носи й дихали виключно через рот. Потiм усi сусiди, намагаючись подолати нудотний сморiд, перестали закривати вiкна буквально цiлодобово.

– Послухайте, скiльки можна зносити знущання цього шизонутого над усiма нами?! А давайте вимагати, щоб його нарештi виселили звiдси!

– Ага, так тебе, вумника, й послухають, – резонно заперечили iншi.

– Послухають, послухають! Якщо ми заявимо, що не пiдемо голосувати на президентськi вибори всiм нашим будинком, – послухають! Вибори пiслязавтра, iм явка потрiбна. То що, як вам iдея?! З’iли, га?.

Ідея таки сподобалася: цiлий багатоквартирний будинок в масштабах селища – це багато. Влада мае дослухатися, неодмiнно мае!..

Отож склали петицiю, пiдписали ii всiм будинком (за виключенням Шизодiда, який i став причиною невдоволення) та вiднесли дiльничному. Прочитавши петицiю i вислухавши обуренi промови активiстiв на чолi з Ольгою Матвiiвною, iнспектор зажадав розiбратися з усiм на мiсцi.