На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тимур Литовченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю… Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше – фронда) 2004 року…
Книга содержит нецензурную брань
📚 Читайте "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але слово я звик тримати, ви це можете бачити… себто, прочитати на попелi чернеток. А рукописи – вони не горять, ви ж знаете… Все, тепер можете спати спокiйно.
Щойно вiн замовк, як вiтер остаточно вщух, а просвiт у вогких хмарах розширився, вiд чого вологе повiтря i все довкiлля набуло криваво-багряного вiдтiнку. Тодi Спартак мовчки кивнув убiк зарослого деревами мiсця, де невидимi мерцi продовжували уважно вивчати його опус, потiм кинув побiжний погляд на бронзову менору i широким кроком рушив у напрямi тролейбусноi зупинки, що знаходилася на Дорогожицькiй вулицi.
VIP-зала, кафе «Смак», Рiвне, середина травня 1992 року
– Ну, Бiдо-о-осику-у-у!..
– Чого тобi?
Вони дивилися один на одного абсолютно по-рiзному: Бiдосик поглядав на Курлику трохи роздратовано, водночас в поглядi мацiпусiньких, схожих на лукавi шпаринки оченятках Курлики не вiдчувалося найменшого вiдторгнення i навiть роздратування. Нарештi пiсля тривалоi паузи останнiй мовив благально:
– Ну, Бiдо-о-осику-у-у, ну розкажи ще про «будку гласностi»!.
– Та я уже розказував, розказував… Стiльки понарозказував, що…
– А я ще хо-о-очу-у-у!.. – плаксиво, якось зовсiм по-жiночому затягнув Курлика. Його товариша аж перекосило вiд такого, й вiн мовив роздратовано:
– Ну, Бiдо-о-осику-у-у!.. Сьогоднi чий день народження – твiй чи мiй усе ж таки?.. Давай-давай, зiзнавайся!..
– А ми не на допитi, мiж iншим, щоб я тобi зiзнавався.
– Не на допитi, кажеш?..
– Еге ж.
– То я це можу скоренько виправити.
– Та йди ти в п*зду!..
– Сам iди.
Знов замовкли.
– Ну, Бiдо-о-осику-у-у!..
– Вiдчепися.
– Ну, това-а-аришу Бiдо-о-ола-а-ах-х-х!..
– Курлико, я сказав: iди в п*зду!.. Тим паче я тобi тепер не товариш.
– Хiба?! А хто ж тодi…
– Я тобi тепер не товариш у тому сесi… Ой – у тому сенсi, звiсно, що ми тепер усi рiзко i водночас стали панами.
– Нi, Бiдосику, в нашiй «конторi», як i в армii, усi й досi величають один одного «товаришами».
– Курлико!..
– Шо?..
– Ти диви менi, легше нашшот «контори» нашоi!..
– А хто нас почуе?!
– Ну-у-у, все ж таки… Для порядку.
Нова мовчанка. І раптом вiн здався:
– Гаразд, зараз розповiм, як усе те сталося, ще раз.
– Ану-ну-ну!..
Перезбуджений Курлика аж пiдстрибнув на стiльцi.
– Отже, слухай. Отже, я у вiдрядженнi, значицця… У вiдрядженнi, так.
– Так, у вiдрядженнi. А далi?..
– А далi?..










