На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)

Дата выхода
05 мая 2017
🔍 Загляните за кулисы "Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Рідна пісня стала невід’ємною частиною життя Українських січових стрільців, загони яких до останку змагалися з російськими поневолювачами у 1914–1918 роках. Духовні спадкоємці кращих традицій українського війська спочатку залюбки співали народні творіння, а невдовзі в стрілецькому середовищі народилися десятки своїх пісень, які виховували в народі патріотизм, почуття національної гордості, високу духовність.
Потім на кожну пісню було накладено майже 70-літнє радянське табу. Уперше в історії України зібрано майже всі пісні в одній книзі (оригінали взято з видань 1920-х років), уперше віддано належне авторам (їх аж 24): у більшості творів, які досі вважалися народними, тепер заслужено названо своїх творців віршів та мелодій.
Ні в Другу світову війну, ні у теперішній війні з Росією українці не мали стільки незабутніх та нев’янучих пісень, скільки їх було написано талановитими митцями січового стрілецтва, більшість з яких вважаються народними.
Дав би Господь зберегти і примножити цей дорогоцінний пласт, який завжди був і залишиться золотими сторінками сивої давнини.
📚 Читайте "Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Бобинський досконало знав захiдноевропейськi лiтератури, повнiстю опанував французьку, нiмецьку, польську та росiйську мови та дав чимало поетичних перекладiв з них.
1916 р. iде до Украiнських сiчових стрiльцiв, складовоi частини австро-угорськоi армii, що пiд час революцii стала зав’язком украiнськоi армii в Галичинi. Воюе в рядах УСС до 1920 р. Невдовзi опиняеться в Киевi, де знайомиться з украiнськими поетами-модернiстами, зокрема з Я.Савченком та Д.Загулом. Повернувшись 1921 р. до Львова, редагуе разом iз Ю.
1925 р. з’являеться перший у радянськiй пресi вiрш Бобинського «Стежка». У той час поет уже спiвпрацював з захiдноукраiнськими комунiстами, почав редагувати iхнiй двотижневик «Свiтло». 1 травня 1926 р. полiцiя закривае журнал, а Бобинський опиняеться на п’ять мiсяцiв у львiвськiй тюрмi – тiй самiй, де сидiв колись Іван Франко.
З 1923 р. Бобинський редагуе комунiстичний лiтературно-громадський журнал «Вiкна», залучивши до спiвробiтництва в ньому С.Тудора, П.Козланюка, Я.Галана. Журнал цей був типовим витвором Бобинського, що сполучав лiтературно-мистецький модернiзм i комунiстичну iдеологiю; завдяки останньому допускався також на радянську Украiну.
У червнi 1930 р. Бобинський, переслiдуваний польською полiцiею, переiжджае в УРСР – до Харкова, повний вiри у свiй новий шлях, в соцiалiзм i в його украiнське вiдродження в УРСР.
Цей витончений iнтелектуалiст, войовничий гуманiст, естет i в особистому життi скромний джентльмен потрапив у радянську Украiну запiзно – коли там уже шалiла московська полiцiйна машина i заносилось вiко над домовиною молодого вiдродження.
В УРСР Бобинський входив до спiлки письменникiв «Захiдна Украiна», що з 1925 р.
25 грудня 1933 р. Бобинський був заарештований i посаджений до тюрми НКВД у Харковi. Його вивезли 1934 р. з ешелоном в’язнiв у загратованих телячих вагонах на росiйську пiвнiч.



