Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

На Дон пiшов тодi воевода Вешняков, якому «велено… сходитися… со князем Дмитреем Вишневецким».

Тим часом князь вiдправив до Москви чотирнадцять полонених, повiдомляючи листом, що «побил крымцов на Яйдаре близко Азова; было их полтретьяста человек, а хотели йти под Казанские места войною… Да шел Мишка Черкашенин ко князю Дмитрею же и побил крымцев вверх Донца Северского и четырех языков крымских ко государю прислал». Ось яку iнформацiю мiстять документи Осяйноi Порти.

Весною 1559 року, якраз тодi, коли царськi вiйська брали Нарву й Дерпт у Лiвонii, Вишневецький прийшов зi своiми козаками до Криму.

Навеснi 1559 року Вишневецький напав на турецьку фортецю Азов. Напад було вiдбито лише завдяки допомозi, яку подали гарнiзону ногайськi племена, та пiдтримцi от-томанськоi ескадри з шести великих i незначноi кiлькостi малих галер.

Облога фортецi та бойовi дii загону Вишневецького в пониззi Дону викликали голод не тiльки в Азовi, а й у кочовищах Великоi Ногайськоi орди, що знаходилася мiж Доном i Волгою.

Про бойовi дii загону Вишневецького в пониззi Дону московськi документи мовчать, згадуеться в них лише про його прибуття у вереснi 1559 року до Москви «из Дону, а с ним прислали Черкаси (черкеси) Ичюрука-мурзу Чер-каского: все черкаси бьют челом, чтобы их государь пожаловал, дал бы им воеводу своего в Черкаси и велел бы их крестити».

Водночас турецькi архiви вiдкрили нам нове i про повторну облогу Вишневецьким Азова восени 1559 року. Так, адмiрал турецького чорноморського флоту Алi Реiс повiдомляв султанському дивану, що пiсля його прибуття в Азов «Дмитрашка», котрий атакував тодi цю фортецю, вiдступив на пiвнiч. Присутнiсть у гирлi Дону турецьких галер перешкодила iншому московському военачальнику, очевидно, Данилу Адашеву, прийти на допомогу Виш-невецькому з чотиритисячною армiею.

Нарештi, французький учений Лемерсье-Келькеже наводить ще один документ, що стосуеться походiв Виш-невецького на турецькi володiння в Криму i на берегах Азовського та Чорного морiв, йдеться в ньому про наступ черкесiв на Таманському пiвостровi i на Кафу.