На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Наталена Королева» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Наталена Королева

Автор
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Наталена Королева" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Наталена Королева" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Христина Венгринюк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Недаремно українську письменницю Наталену Королеву (1888–1966) вважають найекзотичнішою постаттю у нашій літературі. Її життя – чудова підстава для створення захоплюючого серіалу, де є все – таємниці мадридського двору, королівські інтриги, велике кохання, карколомні воєнні пригоди і майже злидні в останні роки…
Вона народилася в містечку Сан-Педро де Карденья в Іспанії в графській родині. Мати померла при пологах, а батько просто кинув дитину. Тому дівчинку виховувала бабуся, а коли вона померла – тітка. Наталена знала багато мов, а свої твори почала писати французькою. Те, що вона стала саме українською письменницею, є заслугою її другого чоловіка Василя Короліва-Старого, який наполіг, щоб дружина писала українською.
Широке визнання і популярність Наталені принесли збірка легенд «Во дні они» (1935), повісті«1313» (1935), «Без коріння» (1936), збірка оповідань «Інакший світ» (1936), повісті «Предок» (1937), «Сон тіні» (1938), «Легенди старокиївські» (1942–1943). Після війни у Чикаго випущено її повість «Quid est veritas?» (1961), завершену ще в 1939 році У радянські часи творчість Королевої була заборонена через наявність у її доробку релігійних текстів з євангельськими мотивами, на християнську тематику та про людську, мирську духовність. І лише після проголошення незалежності України вони були опубліковані.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Наталена Королева" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Наталена Королева", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Проте Наталена нiде не вiдчувала власного дому, вона навiть батькiвську оселю називала «своею». Інститутський лiкар одного разу сказав, що Ноель – невилiковно хвора, але помре не вiд туберкульозу, бо дiвчата по десять годин на день мерзнуть у тонких пелеринках у холодних примiщеннях, а повiльно стихатиме вiд того, що вона без корiння, «вирвана зi свого грунту й пересаджена в цiлком чужий. І тому вона й сама всiм i завжди – чужа, чужа й одинока, самiтня… Так! Вона помре не з туберкульозу, кажу, а з нудьги, з порожнечi, з душевного холоду, з недостачi душевноi поживи.
Важливою людиною у життi авторки була проста украiнська дiвчинка-сирiтка Маруся, з якою Наталена гралася ще змалечку в бабусi на Волинi.
Пiсля смертi батька мачуха захотiла переiхати з Ноель у Санкт-Петербург, бо «периферiйне життя у Киевi не надто тiшило Людмилу Лось…» «Отож – переiхала я до Петрограда. Для Естрельiти почалося нове життя. Мусила бути в товариствi, на царських «прийомах», балах, театрах. Це був ii обов’язок, як е обов’язком урядовця ходити «до служби». Поза цим могла робити, що хотiла.



