У вогні плавильника.Золото

У покоях Урсули чадiли схiднi пахощi у залiзних вазах – кольоровi камiнцi на гарячому вугiллi танули, перетворюючись на бурi плями, i струменiли солодким ароматом, наповнюючи ним всю залу. Маерiн вмостилась на високому стiльцi, вистромивши одну ногу з-пiд сукнi i поставивши на подушку та ласувала родзинками – сушеним виноградом, що iй поставляли вiрменськi купцi. Жiнка звабливо клала до рота одну ягiдку за одною, i примруживши праве око, як кiшка, стежила за гостем. Самiйло тим часом стояв бiля стiни навпроти вiкна i роздивлявся картини iталiйських майстрiв.

– Обожнюю османськi солодощi, – нарештi мовила Урсула.

– Угу, – озвався Самiйло, який вже здогадувався, що примчав у Замостя намарно.

– Вибачте, я не подумала, що це вас може зачепити. У вас неприемнi спогади про османську гостину, – здавалось, Маерiн планувала лише кепкувати iз князя. – Добре, я не буду бiльше глузувати. Самiйле, сiдайте поруч. У мене справдi дещо для вас е.

Чоловiк повернувся обличчям i недовiрливо втупився в рудоволосу жiнку з високою зачiскою на французький манер.

– Ви зробили дуже правильний вибiр, одружившись на Катеринi Могилянцi. Ви – претендент на молдовський престол. І король вас пiдтримае у ваших претензiях на трон. – Нарештi Маерiн стала говорити серйозним тоном.

Самiйло зацiкавився i сiв у крiсло, що стояло дуже близько до королiвськоi коханки.

– Справдi, пiдтримае? – князь нахилився до нiмкенi так, що його пiдборiддя торкалось ii вуха.

– Так, я даю вам слово короля. – Щоки Урсули порожевiли.

– Король вже пiдтримував мого тестя Ярему Могилу, i що з того вийшло – ми всi знаемо. Вiн сам, його дружина i дiти загинули. Залишилась лише моя Катерина живою i неушкодженою, – буркнув спересердя князь, вiдкинувшись на спинку крiсла.

– І це чудово, що вона жива. Значить, ви можете стати господарем Молдови. Подумайте краще про це, – Урсула простягнула руку до долонi Корецького.

– Так, щось казав про новий хрестовий похiд. – Самiйло робив вигляд, що пропозицiя йому нецiкава, хоча насправдi ледь тамував в собi радiсть.

– Папа зробив вас офiцером християнськоi мiлiцii, чи не так? – поцiкавилась нiмкеня. Корецький схвально кивнув.