Обережно зі своїми бажаннями

Вона вiдсунула завiсу навколо лiжка Себастьяна Артура Клiфтона i вiдiйшла. Гаррi поглянув на сина. Його лiву ногу тримав шкiв, а iнша, також укладена в гiпс, лежала на лiжку. Голова була забинтована, залишаючи вiдкритим едине око, що зосередилося на своiх батьках, але губи пацiента не ворушилися.

Коли Гаррi схилився, щоб поцiлувати сина в чоло, першi слова, якi промовив Себастьян, були:

– Як там Бруно?

***

– Прошу мене вибачити за те, що маю допитати вас обох пiсля того, що ви пережили, – розпочав головний iнспектор Майлз.

 – Я не став би цього робити, якби це не було вкрай необхiдно.

– І навiщо це потрiбно? – запитав Гаррi, знайомий iз способами детективiв отримувати iнформацiю.

– Я досi не впевнений, що те, що трапилося на шляху А1, було випадковiстю.

– Що ви маете на увазi? – Гаррi глянув детективу просто в очi.

– Я нiчого не стверджую, сер, але нашi фахiвцi провели ретельний огляд транспортного засобу, i вони стверджують, що одна-двi речi не збiгаються.

– Якi речi? – зацiкавилася Емма.

– Для початку, панi Клiфтон, – сказав Майлз, – ми не можемо розiбратися, чому ваш син перетнув роздiльну смугу, коли таким чином ризикував зiткнутися з зустрiчним транспортним засобом.

– Можливо, машина мала якусь механiчну несправнiсть? – запропонував версiю Гаррi.

– Такою була наша перша думка, – ствердно кивнув Майлз. – Але хоч автомобiль сильно пошкоджений, жодна з шин не луснула, привiд керма також неушкоджений, що майже неможливо за такоi дорожньо-транспортноi пригоди.

– Це навряд чи е доказом скоення злочину, – зауважив Гаррi.

– Нi, сер, – сказав Майлз, – i лише цього менi було б недостатньо, щоб просити коронера передати цю справу генеральному прокуроровi. Але один свiдок надав деякi достатньо тривожнi докази.

– Що такого вiн сказав?

– Вона, – зазирнув Майлз у свiй нотатник. – Панi Чаллiс повiдомила, що ii наздогнав «ем-джi» з вiдкритим верхом, який намагався обiгнати три вантажiвки, якi рухалися колоною по внутрiшнiй смузi, але несподiвано передня вантажiвка переiхала на зовнiшню смугу, хоча жодного iншого транспортного засобу попереду не було.

Це означало, що водiю «ем-джi» довелося раптово гальмувати. Третя вантажiвка також перемiстилася на зовнiшню смугу, знову ж таки без видимих причин, тодi як середня вантажiвка пiдтримувала сталу швидкiсть, не залишаючи «ем-джi» жодного шансу обiгнати iх або переiхати на безпечну внутрiшню смугу.