Надійно прихована таємниця

Вiн хотiв лише, щоб його секретар не нагадував йому про один iз фактiв, якi вiн записав своiм акуратним почерком пiд iменем Джайлза Беррiнгтона; а саме, що лорд Гарвi не змiг вiддати свiй голос пiсля того, як наказав довго жити, i безперечно зробив би це на користь Джайлза Беррiнгтона. Це врегулювало б справу раз i назавжди, й можна було б мiцно спати тiеi ночi. Тепер доведеться врегулювати цю справу раз i назавжди.

Унизу пiд iменем Гаррi Клiфтона вiн зазначив iще один факт. Коли перше звернення надiйшло до лордiв-законникiв за пiв- року до цього, вони проголосували чотири до трьох на користь того, щоб саме Клiфтон успадкував титул i, як зазначено в заповiтi, все, що там е.

Почувся другий стукiт у дверi, i з’явився його паж, одягнутий в iще одне вбрання в стилi Гiлберта та Саллiвана[2 - Драматург сер Вiльям Швенк Гiлберт (1836–1911) i композитор сер Артур Сеймур Саллiван (1842–1900) – англiйськi автори, котрi в другiй половинi XIX ст. створили чотирнадцять комiчних опер.

], щоб повiдомити про те, що давня церемонiя от-от розпочнеться.

– Доброго ранку, мiлорде.

– Доброго ранку, пане Данкан.

У той момент, коли паж пiдняв подiл довгоi чорноi мантii лорда-канцлера, Девiд Бартолом’ю вийшов уперед i розсунув подвiйнi дверi кабiнету, щоб його господар мiг вирушити у семихвилинну подорож до Палати лордiв.

Члени палати, вiстуни й iншi службовцi, зайнятi своiми повсякденними справами, хутко вiдiйшли на один бiк, коли помiтили, що до них наближаеться лорд-канцлер, i переконалися, що його просування до палати не знае перешкод.

Коли вiн проходив повз них, люди низько вклонялися – не йому, а суверену, котрого вiн представляв. Посадовець сунув коридором, пiдлога якого була вкрита червоним килимом, у тому ж темпi, як i щодня упродовж останнiх шести рокiв, щоб увiйти до палати з першим ударом Бiг-Бена десятоi години.

Пересiчного дня, а цей таким не був, щоразу, коли лорд-канцлер заходив до палати, його зустрiчали б кiлька депутатiв, котрi ввiчливо пiдводилися з червоних лав, схиляючись перед посадовцем i залишаючись стояти, поки черговий епископ прочитае ранковi молитви, пiсля яких могло розпочатися засiдання.

Але не сьогоднi. Адже задовго до того, як лорд-канцлер дiстався до палати, вiн почув багатоголосий гомiн. Навiть його здивувало видовище, що привiтало прибульця, коли вiн увiйшов до Палати лордiв.