Надійно прихована таємниця

Це змусило професора замовкнути, i минув якийсь час, перш нiж вiн нарештi озвався:

– Ви можете дозволити собi поштову марку вартiстю десять центiв?

– Авжеж, – довiрливо вiдповiла Емма, не знаючи, куди хилить ii спiвбесiдник.

– Тодi буду радий записати вас абiтурiенткою до Стенфорда восени.

– Але, як я вже пояснювала…

– Ви ж без жодного застереження заявили, що можете дозволити собi поштову марку.

Емма кивнула.

– Ну що ж, Конгрес щойно прийняв законопроект, який дозволяе американським вiйськовим, котрi проходять службу за кордоном, записуватися на бiзнес-програму, не вiдвiдуючи заняття особисто.

– Але я не американка i, певна рiч, не служу за кордоном.

– Це правда, – визнав Фельдман, – але прочитавши написане дрiбним шрифтом, ви дiзнаетесь, що там е виняток, позначений словом «союзники», яким, я впевнений, ми можемо скористатися. Тобто якщо ви серйозно ставитесь до довготермiнового майбутнього компанii вашоi родини…

– Ще й як, – вiдгукнулася Емма. – Але що ви чекатимете вiд мене на взамiн?

– Пiсля того як зарееструю вас студенткою в Стенфордi, я надiшлю вам перелiк лiтератури на перший курс разом iз записами кожноi моеi лекцii.

– Коли менi починати?

– Цiеi осенi, але зауважте, що щоквартально проводять оцiночнi тести, якi вирiшують, чи можете ви продовжувати курс, – додав вiн, коли потяг заiжджав на станцiю Педдiнгтон.

– Ви готовi все це зробити через одну зустрiч iз моiм дiдусем?

– Зiзнаюся, що я дуже сподiвався, що ви зможете повечеряти зi мною у «Савойi» сьогоднi ввечерi, щоб ми могли поспiлкуватися детальнiше про майбутне суднобудiвноi галузi.

– Яка гарна iдея! – сказала Емма, цмокнувши чоловiка в щоку. – Але боюся, що вже купила зворотний квиток, i сьогоднi ж поiду додому до свого чоловiка.

* * *

Хоча Гаррi так i не змiг второпати, як увiмкнути радiо, вiн принаймнi освоiв гарячi та холоднi крани пiд душем. Як тiльки витерся, то вдягнув щойно випрасувану сорочку, шовкову краватку, яку Емма подарувала йому на день народження, i костюм, який його мати описала б як найвiдповiднiший для недiлi. Поглянувши у дзеркало, чоловiк був змушений визнати, що по обидва боки Атлантики фертиком його б не визнали.