Могутніше за меч

– Насправдi так, але позаяк вiн уже повернувся до Буенос-Айреса й занадто добре усвiдомлюе, що якщо вiн чи хтось iз його синiв колись ступить на англiйську землю, то iх негайно заарештують, i не думаю, що вiн iще колись вас потурбуе.

– А його iрландськi друзi?

– Вони нiколи не були його друзями. Їх цiкавили лише його грошi, i щойно джерело висохло, вони були готовi його позбутися. А позаяк iхнiй керiвник ланки та двое його товаришiв зараз нейтралiзованi за гратами, сподiваюся, що ми ще довго нiчого про них не почуемо.

– Ви дiзналися, чи були на борту корабля iншi оперативники ІРА?

– Двое. Але вiдтодi iх не бачили. Розвiдка повiдомляе, що вони десь ховаються у Нью-Йорку, й нiхто не очiкуе, що вони в найближчому майбутньому повернуться до Белфаста.

– Я вдячний вам, сер Алан, – мовив Гаррi, вирiшивши, що зустрiч завершено.

Секретар Кабiнету Мiнiстрiв кивнув, але коли Гаррi вже пiдводився, сказав:

– Маю зiзнатися, пане Клiфтон, це була не едина причина, чому я хотiв вас бачити.

Гаррi знову сiв i зосередився.

– Ваш швагер якось менi сказав щось таке, у що менi важко було повiрити. Можливо, ви будете настiльки люб’язнi, аби заспокоiти мене i переконати, що вiн не перебiльшував.

– Полiтики до цього схильнi.

Сер Алан не вiдповiв, а просто розгорнув теку перед собою, дiстав звiдти один аркуш паперу, посунув його по столу i сказав:

– Чи будете такi добрi повiльно прочитати це?

Гаррi поглянув на текст довжиною близько трьохсот слiв, що мiстив кiлька географiчних назв i деталi пересування вiйськ по графствах з указiвкою звань усiх задiяних старших офiцерiв.

– Прошу вас написати зараз те, що ви тiльки-но прочитали.

Гаррi вирiшив пограти в цю гру. Вiн узяв авторучку i став писати. Коли закiнчив, то передав аркуш секретаревi Кабiнету Мiнiстрiв, й той порiвняв його з оригiналом.

– То це правда, – сказав вiн за кiлька секунд. – Ви один iз тих рiдкiсних людей, котрi мають фотографiчну пам’ять. Хоча однiеi помилки ви таки припустилися.

– Годалмiнг замiсть Годманчестер? – мовив Гаррi. – Просто хотiлося привернути вашу увагу.

Чоловiк, якого не так легко було вразити, цього разу здався.

– Тож ви вирiшили запросити мене пограти у вiкторину? – запитав Гаррi.