Лише час підкаже

Гаррi був упевнений, що пан Голкомб знае все, хоча той нiколи не вiдповiдав на жодне запитання, яке йому ставив Гаррi.

Старий Джек усмiхнувся гостевi, але не озвався, доки Гаррi не доiв свое яблуко i не викинув качан у вiкно.

– Що ви дiзналися у школi цього тижня такого, чого не знали тиждень тому? – запитав старигань.

– Пан Голкомб менi сказав, що е iншi краiни за морем, якi е частиною Британськоi iмперii, й усi вони коряться королевi.

– Вiн мае цiлковиту рацiю, – визнав Старий Джек. – А можете назвати хоч якусь iз цих краiн?

– Австралiя, Канада, Індiя, – хлопець завагався.

 – Й Америка також.

– Нi, Америка вже нi, – виправив Старий Джек. – Вона була ранiше, але це вже не так – завдяки слабкому прем’ер-мiнiстру та хворому королю.

– А хто тодi був королем, а хто – прем’ер-мiнiстром? – жадiбно запитав Гаррi.

– 1776 року на тронi сидiв король Георг III, – повiдомив Старий Джек. – Але заради справедливостi треба сказати, що вiн тодi занедужав, а лорд Норт, його прем’ер-мiнiстр, просто iгнорував те, що вiдбувалося в колонiях, i, на жаль, врештi-решт нашi близькi та родичi взялися за зброю та спрямували ii проти нас.

– Але ж ми iх усе одно здолали? – припустив Гаррi.

– Нi, не здолали, – заперечив Старий Джек. – Правда була на iхньому боцi, хоча це не завжди передумова для перемоги.

– А що таке передумова?

– Необхiдна умова, – пояснив Старий Джек i продовжив так, нiби його не перебивали: – Також iх очолював блискучий генерал.

– А його як звали?

– Джордж Вашингтон.

– Минулого тижня ви менi казали, що Вашингтон – столиця Америки. Його назвали на честь мiста?

– Нi, це мiсто назвали його iм’ям. Його збудували на територii болота, вiдомого як Колумбiя, через яке тече рiчка Потомак.

– А Бристоль також назвали на честь людини?

– Нi, – усмiхнувся Старий Джек, котрого розважило те, як допитливий розум Гаррi швидко перейшов вiд одного суб’екта до iншого. – Бристоль спершу називався Бригстоу, що означае дiлянка бiля мосту.

– А коли вiн перетворився на Бристоль?

– Історики мають рiзнi версii щодо цього, – пояснив Старий Джек.

 – Хоча Бристольський замок Роберт Глостершир збудував iще 1109 року, коли побачив можливiсть торгувати вовною з iрландцями. Пiсля цього мiсто перетворилося на торговий порт. Вiдтодi воно стало центром кораблебудування на сотнi рокiв i почало зростати iще швидше, коли 1914-го знадобилося збiльшити наш вiйськово-морський флот.

– Мiй батько воював на Великiй вiйнi, – з гордiстю сказав Гаррi.