Людиною він був

Пiсля цього зусiбiч пролунали вигуки «Слухайте, почуйте!», якими, за традицiею, колеги привiтали нового члена палати.

Потiм Джайлз провiв свою сестру повз трон, де кiлька членiв, якi сидiли на сходах, посмiхалися, коли вона виходила зi схiдних дверей i заходила до Палати лордiв. Коли ж вони вийшли з цiеi палати, жiнка скинула триколiрного капелюха i нарештi зiтхнула з полегшенням.

– Здаеться, левам сподобався твiй вигляд, – Джайлз нахилився, аби розцiлувати сестру в обидвi щоки, – хоча я i помiтив, як один чи двое моiх колег облизували губи в очiкуваннi твоеi першоi появи бiля трибуни.

– Не дайте обдурити себе своему брату, – втрутився Белстед. – Це саме вiн буде серед тих, хто облизуе губи в очiкуваннi, коли настане час вам протистояти опозицii.

– Але не ранiше, нiж ти виголосиш свою iнавгурацiйну промову, сестрице. Однак пiсля цього я буду зобов’язаний визнати тебе об’ектом для критики.

– То що тепер? – запитала Емма.

– Чай iз родиною на терасi, – нагадав iй Джайлз.

– А як тiльки ви звiльнитесь, – додав Белстед, – слiд повернутися в палату i зайняти свое мiсце в кiнцi передньоi лави.

Упродовж наступних кiлькох днiв я б порадив вам спостерiгати за роботою лордiв, звикнути до наших дивних звичаiв i традицiй, перш нiж задуматися над тим, аби виголосити свою iнавгурацiйну промову.

– Це буде едина промова, яку ти виголосиш, i жоден учасник навiть не подумае перервати тебе, а той, хто пiде далi, похвалить твiй внесок, нiби ти Цицерон.

– І що тодi?

– Варто пiдготуватися до своiх перших завдань як заступницi мiнiстра з питань охорони здоров’я, – вiдповiв Белстед.

 – І намагайтесь не забути, що там будуть присутнi кiлька старших медичних чиновникiв.

– Коли ж рукавички знiмуть, – продовжив Джайлз, – не варто чекати якихось братерських почуттiв, навiть вiд своiх рiдних i близьких. Нiжнi посмiшки та почуття залишаться тiльки у тебе вдома.

– Але ви не завжди зможете покластися i на них, – криво посмiхнувся Белстед.

– Тим не менш, сестричко, ласкаво просимо до Палати лордiв.

Зiзнаюся, що мало не луснув вiд гордощiв, коли хтось iз моiх колег сказав: «А ви знали, що це сестра лорда Беррiнгтона?»

– Спасибi, Джайлзе, – подякувала Емма. – З нетерпiнням чекатиму дня, коли один iз моiх колег скаже: «А ви знали, що це брат ледi Клiфтон?»

* * *

Стук, стук, стук. Карiн прокинулася першою. Вона перевернулася на другий бiк, припускаючи, що це, мабуть, сон.

Стук, стук, стук. Трохи гучнiше.

Вона раптом зовсiм прокинулася.