Людиною він був

Нервова балаканина припинилася за шiсть хвилин до одинадцятоi, коли високий елегантний добродiй у врочистому одязi зайшов до зали, зупинився бiля цiеi сходинки й обернувся обличчям до зiбрання.

– Доброго ранку, панi та панове, – почав вiн, – ласкаво просимо до Букiнгемського палацу. Сьогоднiшня церемонiя розпочнеться за кiлька хвилин. Хочу нагадати вам про заборону фотографувати, i, будь ласка, не виходьте до закiнчення церемонii.

Вiн замовк i попрошкував так само обережно, як i зайшов.

Джессiка розкрила торбинку й дiстала звiдти маленький альбом й олiвець.

– Вiн нiчого не казав про малювання, бабусю, – виправдовувалася вона пошепки.

Коли настала одинадцята година, Їi величнiсть королева Єлизавета II увiйшла в Тронну залу, й усi гостi пiдвелися. Монархиня зупинилася на сходинцi перед престолом, але нiчого не казала. Кивок церемонiймейстера, i перший почесний гiсть увiйшов iз iншого боку зали. Упродовж наступноi години чоловiки та жiнки з усiеi Великоi Британii та краiн Спiвдружностi отримували почестi вiд своеi королеви, яка коротко бесiдувала з кожним, перш нiж церемонiймейстер ще раз кивав головою й наступний достойник займав мiсце попередника.

Джессiка тримала олiвець напоготовi, коли до зали увiйшов ii дiдусь. Пiдiйшовши до королеви, церемонiймейстер поставив перед Їi величнiстю маленький ослiнчик, а потiм подав iй меч. Олiвець Джессiки не зупинявся нi на мить, фiксуючи сцену, коли Гаррi опускаеться на колiно й схиляе голову.

Королева легко торкнулася кiнчиком меча його правого плеча, пiдняла його, а потiм поклала на лiве плече й сказала:

– Пiднiмiться, сер Гаррi.

* * *

– То що трапилося пiсля того, як тебе вiдвели до Тауера? – не вгавала Джессiка, коли вони виiхали з палацу й поверталися вниз по Пел-Мелл, аби вiдвезти Гаррi до його улюбленого ресторану за кiлька сотень ярдiв звiдти на святковий обiд.

– Спершу нас усiх завели у передпокiй, де церемонiймейстер познайомив нас iз перебiгом церемонii.

Вiн був дуже ввiчливий i порадив, коли зустрiнемо королеву, легко вклонитися iй, – сказав Гаррi, демонструючи цей рух, – але не в пояс, як хлопчик-паж. Вiн нам сказав, що треба потиснути королевi руку, звертатися до неi «Ваша величнiсть» i чекати, поки вона сама розпочне розмову. За жодних обставин не можна ставити iй якiсь запитання.

– Як нудно! – пхикнула Джессiка. – Адже е стiльки запитань, якi я хотiла б iй поставити.