Людиною він був

– Вочевидь, не всi, – посмiхнувся онучцi Гаррi.

– Скiльки часу ще в мене е? – поцiкавилася Джессiка з набитим ротом.

– Не бiльше п’яти хвилин, – твердо промовила Емма. – Не хочу приiхати до палацу пiзнiше десятоi тридцять, юна ледi.

Джессiка намастила ще один тост.

– Джайлзе, – сказала Емма, звернувшись до брата, – було дуже мило, що ви влаштували нас на нiч, i менi лишень шкода, що ви не можете приеднатися до нас.

– За правилами, лише найближча сiм’я, – пояснив

Джайлз, – i це цiлком справедливо, iнакше б iм знадобився футбольний стадiон, аби розмiстити всiх охочих узяти участь у церемонii.

У вхiднi дверi тихо постукали.

– Це, либонь, наш водiй, – припустила Емма.

Вона ще раз поправила шовкову краватку Гаррi, змахнула сиву волосинку з його костюма, перш нiж сказати:

– Йди за мною.

– Голова правлiння завжди такою лишаеться, – прошепотiв Джайлз, проводжаючи свого швагра до вхiдних дверей.

Себ iз Самантою подалися за ними, Джессiка iшла в кiнцi процесii, доiдаючи третiй тост.

Коли Емма вийшла на Смiт-сквер, водiй вiдчинив заднi дверцята чорного лiмузина. Вона завела свою зграю в автiвку, перш нiж приеднатися до Гаррi та Джессiки на задньому сидiннi. Саманта та Себ сiли на вiдкидних сидiннях навпроти них.

– Нервуеш, дiдусю? – запитала Джессiка, коли лiмузин рушив i влився в ранковий рух.

– Нi, – заперечив Гаррi. – Якщо ти не плануеш державний переворот.

– Не пiдкидай iй iдей, – втрутився Себастьян, коли вони проминули Палату громад i виiхали на Парламент-сквер.

Навiть Джессiка замовкла, коли автiвка проiхала пiд Адмiралтейською аркою до Букiнгемського палацу. Водiй iхав повiльно по Пел-Мелл, об’iхав статую королеви Вiкторii i зупинився бiля ворiт палацу. Вiн опустив скло й повiдомив молодому гвардiйському офiцеру:

– Пан Гаррi Клiфтон iз родиною.

Лейтенант посмiхнувся й позначив прiзвище у своему планшетi.

– Їдьте пiд аркою лiворуч, хтось iз моiх колег покаже, де зупинитися.

Водiй слiдував його вказiвкам i виiхав на велике подвiр’я, де вже стояли ряди машин.

– Будь ласка, припаркуйтеся бiля синього «форда» он там, – указав рукою iнший офiцер. – А тодi можете йти до палацу.

Коли Гаррi вибрався з автiвки, Емма ще раз пильно його

оглянула.

– Знаю, що ти не повiриш, – прошепотiла вона, – але в тебе ширiнька не застiбнута.

Гаррi страшенно зашарiвся, враз застебнув блискавку, i вони пiшли до сходiв палацу.