На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Соловецький етап. Антологія» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Документальная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Соловецький етап. Антологія

Автор
Дата выхода
30 ноября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Соловецький етап. Антологія" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Соловецький етап. Антологія" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Горезвісна Соловецька каторга прийняла до себе майже всіх представників народів СРСР і навіть Європи й Америки. Можна вважати, що совєтська табірна система почалася, коли 13 жовтня 1923 року було створено Соловецький табір особливого призначення з двома пересильно-розподільчими пунктами у Архангельську та Кемі. Каторга проіснувала до 2 листопада 1939 р.
«Соловецькі табори – країна мук і відчаю. Переважну більшість з тих, хто туди потрапляв, чекала загибель. У запліснявілих мурах монастиря, де колись ченці кадили фіміам покори Всевишньому, тепер фабрикували романтичну брехню про любов-ненависть і царство Боже на землі», – писав письменник І. Гришин-Грищук, який пережив сибірські табори.
Ця антологія присвячується тому останньому етапу 1937-го року з Соловків до урочища Сандармох у Карелії, де було вистріляно цвіт української інтелігенції, а серед них кілька десятків науковців та біля трьох десятків письменників – Валер’яна Підмогильного, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Мирослава Ірчана, Валер’яна і Клима Поліщуків, Олексу Слісаренка, Григорія Епіка, Юліана Шпола, Василя Штангея, Марка Вороного, Михайла Лозинського, Леся Курбаса та багатьох інших… Протягом п’яти днів – 27 жовтня і 1—4 листопада – було убито 1111 в’язнів.
Минуло 80 років від цієї дати.
📚 Читайте "Соловецький етап. Антологія" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Соловецький етап. Антологія", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Не минуло й мiсяця, як навколо Садовського створилася цiла група украiнцiв, як уже без протоколiв, зборiв i постанов утворилася мiцна спiлка, як на «Морсплавi» вiдроджуються украiнськi традицii матерiальноi i моральноi допомоги один одному, – у всяких умовах, повсякчасно, незалежно вiд територii.
Одного дня нас з Генадiем, а з нами й тисячу iнших, вiдправляють до соловецькоi бухти «Благополучия». Виконавши всi церемонii прийому, направляють з невеличкою групою на найгiршу «командировку», на так званi Пiчуги (в пiвнiчно-схiдному кiнцi соловецького острова), на найважчу роботу: видобування йоду з морських водорослiв.
Бiлими ночами ми довго не спали i розмовляли на найрiзноманiтнiшi теми. Я любив слухати Садовського. Любив його голос, повний, соковитий, любив його мову, запашну й насичену образами.
Тими ж ночами читали ми написану на островi книжку Генадiя, прекрасну роботу в iмпресiонiстичному стилi про нашi нацiональнi змагання.
Часом Генадiй дiставав бандуру й лiричним баритоном спiвав iсторичних пiсень чи якусь думу козацьку. І сьогоднi постае в уявi ця задумана, симпатична постать, з кобзою в руках:
Вони ж його не вбивали,
Не четвертували.
Вони з нього, молодого,
Живцем серце видирали.
З таких, як Садовський (а iх, забутих героiв, тисячi), большевики не видирали серця живцем, а, як вампiри, десятками рокiв пили з них кров.
Інколи Генадiй сидiв i складав пiснi та грав iх на бандурi.
Перша оспiвувала замучених на соловецькому островi петлюрiвських отаманiв, наших борцiв з большевицькою навалою на Украiну. Початок ii такий:
Спiть невiдомi,
Спiть замученi,
Спiть у мохах серед лiсiв.
Шумлять сосни соловецькi
Над могилами борцiв.









