На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невідоме Розстріляне Відродження» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Невідоме Розстріляне Відродження" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невідоме Розстріляне Відродження" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
📚 Читайте "Невідоме Розстріляне Відродження" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невідоме Розстріляне Відродження", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Любити хочеться якось по-новому…
– Ну любiть собi по-новому, – нервово перебив Михайло, – хто вам не дае. От Петро з Галиною думають же щось нове створити. Правда, Петре, ви ж не думаете зробити свинушника?
– О нi, – в один голос.
– Ах, ви не розумiете нiчого… До любовi ми по-старому пiдходимо. Чому Петро й Галина хочуть жити разом, чому? Тому, що весь свiт ворожий iм, i я iм чужа (не протестуйте) i всi. От тому теперiшня людина й шукае, й будуе сiм’ю, бо не може жити одиноко. А якi щасливi будуть тi люди, коли не треба буде любити так мiзерно, так егоiстично, коли всi будуть близькими… І так бувае боляче iнодi.
– Боляче. А яка користь з того болю?
– Ви, Михайле, завжди шукаете користi?
– Завжди. Ми повиннi себе в сталевий панцер закути. Не дуже мрiяти, а робити бiльше, а то ми нiколи нiчого не зробимо, нiколи не знищимо цей свинушник.
– Що?
– Свинушник, кажу.
– Ну-да, але ж треба якось робити. Треба довбати, довбати, бо весь свiт, всiх людей не переробиш разом, якось пристосовуватися треба…
Катерина:
– Не хочу я пристосовуватися до свинушника.
– Ну, калошi взувати на болото, скажемо, треба… А вам, Катерино, партнавантаження треба бiльше дати.
– А йдiть ви… Чого ви всi мене сьогоднi цiлий день мучите.
Замкнулася, заховалася, мовчала. А потiм сказала Михайловi:
– Таки обдурили мене чорти… Вже й пацана соорудили… На весну. І коли вони встигли? – сказала i всмiхнулася чудно, а Михайло подумав:
«Чого так всмiхнулася? Вона бiля Галини так i падае», i вiдчув раптом якусь злiсть.
Чудно якось вона до нього ставиться. То щодня з ним бачиться, то зникае десь надовго, а зустрiчаючись, дивиться ворогом, – каже:
– Ну от слухай, я люблю тебе, але коли б полюбила тебе, як ти хочеш, то зненавидiла б. Ти сам винен, як що я зламаюся. – І раптом. – Менi нiхто не може зiпсувати життя…
А прийде весела, косу розплете, смiеться, пустуе, от як вчора.
…Знае вiн ii ще з фронта, – як криця. Скiльки, бувало, як гарний товариш, темноi ночi ходила вона з ним пости вивiряти. Так i зiйшлися вони… Вона не знае, а вiн нарочито зробив так, що вiн на ii заводi в осередковi працюе. Тут вона по-старому спокiйна, i ii тут бояться, навiть, бо не звикла вона вибачати собi й iншим.
– Строга баба, – кажуть.










