На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невідоме Розстріляне Відродження» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Невідоме Розстріляне Відродження" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невідоме Розстріляне Відродження" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
📚 Читайте "Невідоме Розстріляне Відродження" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невідоме Розстріляне Відродження", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Не до дiла скучив за своiми
Махряком i сiном запашним…
Сонце б’е хвостами золотими
І у небо синiй лине дим…
Та бринять менi чудним докором
Тихi згадки, йдуть одна по однiй —
(Чи тому, що я уже не хворий,
Чи тому, що я вже не голодний.)
Чи тому, що маю сiру шляпу,
Жовтi шимi i цигарник срiбний…
На селi давно подохли шкапи
І пишу я вiршi непотрiбнi…
Вже не вийду драними ногами
В черевиках лапати багнище.
Хтось чужий з ворожими думками
Буде спати на моiм горищi…
Вже не я ходитиму до ставу —
Там, де шлях вiд мiста до заводу,
Інший хтось, гримкий i кучерявий,
Буде кролем рiзать чисту воду…
В тишинi похилого паркану,
Де уперше стрiлися з тобою,
Де колись таемно цiлувались,
Заросло навiки лободою…
Маки там, а за парканом – рожi,
Далi – степ, дорога i загати.
Вже не я, а iнший, кращий, може,
Буде тут люб’янку цiлувати.
Все, усе тепер забути маю.
Ну, то що… минулого не жаль.
У куток найдальший заховаю
Бузинову люльку i печаль.
І тебе – сiмнадцятого маю.
Уривок
Як проходив тою дорогою —
То зустрiлися:
Я i ти.
Два листочки спало з дерева,
Два листи.
І понесла вода прозорая
Тi листи…
– Не пройти нам з тобою, дiвчинко,
Не роз’iхатись,
Не пройти!
Усмiхнулася, похилилася:
Хлопцi тi!
– Вiд мосточка в боки рiзнii —
Двi ж путi!
– Не кажи не кажи так, дiвчино…
– Ат, пусте!
Засмiялася, озирнулася
В рiдний степ.
Так зустрiлися, так вiталися
Ти i я.
І в очей та уст не питалися,
Як iм’я.
– Не пройти нам з тобою,
дiвчино, —
Не роз’iхатись,
Не пройти!
Подивилася та й заплакала:
– А все ти!
Та бодай тим листочкам не падати
На мою на бiду.
Вже тебе не стрiчатиму i не
знатиму, —
На мiсток не пiду.
Не було про тебе i вiстки,
Та немае i досi.
Вже минуло гаряче лiто
Й кавунами червоними осiнь.
Не одна, не одна вже осiнь!
Ой, четверта, ще й п’ята…
… Вже не буду тебе дожидатись,
Не буду виглядати.
Так забулося й не згадалося б,
І про тебе б не чув, не знав.
Тiльки тi лiта,
Тiльки тi роки
Пропив, прогуляв!..
Та як знову проходив дорогою —
Де колись:
Я i ти, —
Два листочки впало з дерева,
Два листи.
І понесла вода прозорая
Тi листи.
…Вiд мiсточка ж у боки рiзнii —
Двi дороги лягло, широкii —
Двi путi…
«Минають днi, iде по лiтi осiнь…»
Є.










