Вітіко

Цi високi збори важливi, але миролюбнi, я прийшов без зброi, бо ви працюватимете в мирi та злагодi, як колись у минулi часи нашою краiною правили в щастi та мирi. Ви повиннi знати, i про це написано гарними латинськими словами, що наш народ був спокiйний, вiн лише вiдбивав напади чужинцiв i обирав задля цього вiйськового ватажка, який потiм знову не мав нiякоi влади. Таким був батько Чех, що сiмсот рокiв тому привiв наш народ у цю землю. Пiсля нього не було нiякого володаря. Таким був Само п’ятсот рокiв тому, пiсля нього знову не було нiякого володаря.

Про добробут i право громади дбали старшi громади, яких через те називали старостами. З’iзд старост усiх громад порядкував усiею краiною. Той, хто завдяки своему майну i досвiду мав видатнi здiбностi, мiг стати старостою навiть у молодому вiцi. Отак з’явилися такi назви, як лехи, кмети, владики. Якщо хто-небудь славився своею мудрiстю, iншi доброхiть слухалися його, наче князя, i вiн мав батькiвську владу. Таким був Крок. Але, як i дiти тодi пiсля смертi батька подiляли спадщину i обирали для керування нею владику зi свого числа, так iнколи й дiти краiни теж обирали для керування нею владику краiни, який потiм ставав iхнiм князем. У пiзнiшi часи це ставалося дедалi частiше. Але дiтьми краiни завжди були лехи, кмети i владики. Цi дiти зiбралися тепер у цiй залi. Князь править тiльки через вас i разом iз вами. Вашi права слiд забезпечити ранiше вiд прав князя, бо князь походить вiд вас. Тiльки так може настати щаслива i миролюбна доба, за якоi хтось один не може тiльки для себе вживати та марнувати всю силу i добро. Але серед князiв траплялися такi, якi не шанували прав дiтей краiни i думали тiльки про власний добробут. Навiть наш шляхетний, ясновельможний i славетний князь Собеслав – нехай Господь даруе йому одужання – не завжди просив ради великих i часто лишав iх осторонь. Тому я й не пiдводився за його посланця на нашому з’iздi, хоча менi аж нiяк не кривдно, що вiн сидить отут перед нами на стiльцi. Оскiльки вам тепер як дiтям краiни треба обирати князя, ви, звичайно, зважите все аж до останнього висновку, хто мае бути майбутнiм князем i чи поважатиме вiн вашi права. За цi дii ми можемо висловити вам лише найглибшу подяку, бо завдяки вам на нашi поля знову повернуться щастя, спокiй i багатство, як i було колись. Дехто з нас до вашоi появи в цьому мiстi й цiй залi провадив багато рiзних зустрiчей i спрямовував своi думки й на цi речi.