На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітіко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітіко
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітіко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітіко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Адальберт Штіфтер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.
📚 Читайте "Вітіко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітіко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiтiко пробув там двi години, потiм загнуздав коня, заплатив за гостину i поiхав далi в супроводi старого, що з довгою палицею йшов попереду нього в шкiрянiй шапцi, грубих штанах i великих чоботях.
Неподалiк вiд дому, де спочивав Вiтiко, вони побачили ще кiлька дерев’яних хатин iз луками та ланами. Потiм дорога знову повернула в лiс.
Ще двi години подорожнi йшли вздовж Мiхеля. Інколи по дорозi траплялася хижка зi шматком викорчуваного лiсу, або осiдок вугляра, або дiлянка вирубаного лiсу з хижкою лiсорубiв, або навiть хатинка з тартаком.
Тут будет реклама 1
Коли вони пiдiйшли до гори, яку називали горою святого Освальда, i провiдник Вiтiко повернув до великого лiсу, що всякчас тягнувся по лiву руку вiд них, вони зайшли в густий лiс, де не було жодноi вiльноi вiд дерев латочки. Мандрiвка в тому лiсi тривала понад двi години, стежка вела подорожнiх у пiвнiчно-схiдному напрямi i завжди трохи вгору. Помiж грубезними i вологими стовбурами ялиць, крони яких пропускали вкрай мало свiтла, землю вкривало почасти камiння, почасти чагарники, почасти зеленi тiньовитривалi рослини.Тут будет реклама 2
Жодне з тих дерев ще нiколи не рубала людська рука, бо до цього не спонукала потреба в деревинi, проте чимало дерев попа?дало вiд старостi або ж були ураженi блискавками, iнших ушкоджень не було видно, бо навiть вiтри не могли проникнути в глиб тих лiсiв.
Коли сонце схилилося до заходу, обидва подорожнi вийшли на гребiнь лiсiв, i там простерлася вiльна вiд дерев мiсцевiсть. Не було навiть кущiв, тiльки низенька трава i великi гранiтнi брили.
Тут будет реклама 3
Вiтiко iхав угору стежкою помiж камiнням, аж поки виiхав на височину, а потiм на пагорб, що височiв над верхiвками всiх дерев, якi росли нижче. Там вiн зненацька зупинився, i його очi мали змогу оглядати широкi i далекi простори. Вiн глянув на пiвдень, на Баварiю, що синiла своiми лiсами, луками i вiдкритими мiсцями аж до ще синiших Альп, де чимало гiрських лук полискували снiгом. На сходi вiн бачив Австрiю з синiми луками, лiсами i полями, там правив молодий Леопольд.Тут будет реклама 4
Вiтiко оглядав величезний край, а коло його нiг стелився лiс, у якому вiн виiхав на вершину, а також iншi лiси. А коли Вiтiко повернувся на пiвнiч, лiс, на гребенi якого вiн стояв, тягнувся далi не менш густий i неозорий, нiж той, по якому вiн iхав нагору. А нижче текла Влтава, але виднiли вже не короткi вiдтинки, як учора, а довгi звиви, що тяглися вiд лiсiв на верховинах униз у долини.
Мнения
О книге «Вітіко» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
