На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітіко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітіко
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітіко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітіко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Адальберт Штіфтер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.
📚 Читайте "Вітіко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітіко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Там Вiтiко сказав:
– А тепер можеш iти, я вже не потребую твоiх послуг.
Слуга вийшов у дверi, а Вiтiко ступив уперед i оглянув кiмнату. Вона вся була оббита пiдпаленим ялицевим деревом i мала пiдлогу з червоного тису. На пiдлозi лежали сплетенi з очерету мати. Лiжко, на якому лежала постiль iз м’яких укривал та хутр, стiл i чимало стiльцiв, козла для одягу, умивальник i двi лави, що стояли вздовж стiн, були виготовленi з натертого воском дубу.
Вiтiко пройшовся кiлька разiв по кiмнатi. Потiм сiв на стiлець.
Тут будет реклама 1
Згодом пiдiйшов до вiкна i глянув на мiстечко Дудлеби. В жовтаве вечiрне небо здiймалися причiлки, покрiвлi, комини, дах великоi церкви та дзвiниця. Вiтiко побачив, що мiстечко стоiть на видовженiй смузi землi, утворенiй довгою петлею рiчки Мальше. На сходi ця смуга поеднувалася з рештою суходолу. Понад хатами вiн бачив горбкувату мiсцевiсть, де можна було розрiзнити лани, луки, луги, лiси i людськi оселi. Потiм iшла темна смуга – лiс, iз якого вiн вийшов. Та смуга тягнулася на захiд аж до обрiю.Тут будет реклама 2
З мiстечка долинав гамiр людського життя.
Згодом Вiтiко знову пiшов до стайнi, щоб закiнчити догляд свого коня. Доглянувши, повернувся до кiмнати.
Коли сутiнки вже майже переходили в пiтьму, прийшов Любомир i повiв Вiтiко до iдальнi. Вони зайшли в дверi, за якими стояло двое вартових, що потiм пiшли вслiд за ними. Пiшли сходами вниз, далi по довгому коридору i зайшли до iдальнi. То була довгаста зала з великими арковими вiкнами на обох кiнцях.
Тут будет реклама 3
Стiни з гранiтних брил до висоти людського зросту, а то й вище були оббитi гладенькими ялiвцевими панелями. Вздовж обох стiн тягнулися дубовi лави. Вздовж зали стояв стiл, накритий бiлим обрусом i заставлений стравами. Зi склепiння над столом звисали три великi свiтники, в кожному з них горiло кiлька скiпок.
У дверях зали стояло багато чоловiкiв. Любомир повiв свого гостя повз них до верхнього краю столу. Там стояла жiнка в широкому темно-каштановому вбраннi, пiдперезаному гаптованим золотом поясом.
Тут будет реклама 4
Золота сiточка притримувала на ii головi пишнi сивi й бiлi, мов снiг, коси. За тiею жiнкою стояли двi молодшi жiнки, а за ними – трое дiвчат. Любомир пiдвiв Вiтiко до жiнки i сказав:
– Болеславо, я привiв до тебе юнака Вiтiко, що з наказу князя Собеслава приiхав на з’iзд у Вишеград, потiм князь Собеслав повiдомив йому при свiдках свою останню волю щодо наступностi, а тепер вiн живе в будинку в лiсi неподалiк вiд нас.
Мнения
О книге «Вітіко» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
