На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітіко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітіко
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітіко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітіко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Адальберт Штіфтер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.
📚 Читайте "Вітіко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітіко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
З башти можна було оглянути долину, але годi було щось побачити поверх навколишнiх лiсiв.
Опiвднi до свiтлицi принесли обiд. За обiдом були присутнi Людмила, Дiмут та iншi жiнки. А загалом було менше людей, нiж уранцi, коли всi вiтали Вiтiко, бо тi, хто мав родину, обiдали з нею в своiх хатах i хижах. На стiл подали телячу печеню, рибу, птицю, пиво i житнiй хлiб.
Вiтiко гостював у Ровна три днi. Четвертого дня, коли зiйшло сонце, вiн поiхав далi на схiд. Вiтiко проминув луги, лани i луки, що стелились навколо башти, i знову заiхав у лiс.
Тут будет реклама 1
Там тiк струмок у схiдному напрямi i вздовж струмка тягнулася стежка. Вiтiко iхав по тiй стежцi. Вiн цiлу годину повторював вигини струмка, долаючи корiння, болiтця i камiння. Потiм струмок змiнив свiй напрям i по довгому, порослому лiсом схилу потiк на пiвнiч. Вiтiко ще з пiвгодини iхав уздовж струмка. Потiм струмок повернув удруге i знову бiг на схiд. Вiтiко двi години iхав по густому лiсу, аж поки помiж двох скель разом iз бурхливою водою дiйшов до Влтави.Тут будет реклама 2
То було мiсце, де стояв Крумлов.
Вiтiко шукав для себе i для коня заiзду, щоб покрiпитися. Вiн пробув там двi години. І знову вчинив так, як i першого разу. Вийшов на скелю над Крумловом i споглядав мiсцевiсть. На пiвдень вiд крутоi скелi мiстився потрiйний закрут Влтави, всерединi якого стояли хати Крумлова, на пiвночi тягнулась ущелина, по якiй приiхав Вiтiко, на заходi скеля переходила в пологу й дедалi ширшу дiлянку землi, придатну для ланiв i городiв, на сходi скеля теж полого опускалася.
Тут будет реклама 3
Покрiпившись i нагодувавши коня, Вiтiко поiхав далi. Вiн знову обрав схiдний напрям. Вiтiко iхав помiж високих скель i Влтавою, поки рiчка текла на схiд. Коли вона повернула на пiвнiч, Вiтiко покинув ii i iхав по пагорбах, дотримуючись свого напряму. Лiс уже скiнчився, i Вiтiко iхав тепер помiж ланiв, лук, лугiв, чагарникiв, гаiв i розкиданих де-не-де осель. Коли сонце було вже на вечiрньому прузi, вiн добувся до жупного мiстечка Дудлеби.
Тут будет реклама 4
Вiтiко iхав мiсточком через рiчку Мальше, а потiм помiж хат до жупноi садиби. Садиба стояла окремо, мала сiрi стiни i крутi гонтовi покрiвлi. Садибу захищав мiцний мур. Вiтiко пiд’iхав до низенькоi брами, над якою височiла велика надбрамна арка з давнiх часiв. Брама була вiдчинена, тож Вiтiко заiхав на подвiр’я, яке обступили стайнi, клунi, повiтки тощо. Якийсь чоловiк запитав Вiтiко, чого вiн хоче. Вiтiко вiдповiв, що хоче бачити жупана.
Мнения
О книге «Вітіко» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
