На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітіко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітіко
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітіко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітіко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Адальберт Штіфтер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.
📚 Читайте "Вітіко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітіко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн не знайшов стежки, тож був змушений чалапати по снiгу. Вiтiко йшов помiж синюватих кущiв ялiвцю, якi де-не-де визирали з-пiд снiгу, i зрештою добувся до червоного хреста. Там вiн проказав коротеньку молитву, а потiм роззирнувся. Коло його нiг пiд горою лежало село зi снiговими покрiвлями хат i хижок. Із коминiв де-не-де курився дим. Далi внизу тягнулася видовжена бiла поверхня долини. Вiтiко знав, що там тече Влтава, але рiчки не бачив, усе було вкрите однаковим бiлим снiговим укривалом. Долину обступав густий лiс.
Тут будет реклама 1
На схiд вiд хатин не дуже далеко вiд них рiс сосняк. Далi на пiвдень вiд нього тягнувся широкий i могутнiй вкритий лiсом гiрський хребет, край якого, на вiдстанi, певне, чотирьох годин ходу, вже видавався синюватим. Вiтiко знав його дуже добре. То був лiс святого Хоми, на краю якого там, де був образ святого апостола Хоми, вiн стояв два роки тому з провiдником Флорiаном, а потiм спустився звiдти до Влтави i хат Фримбурка. Вiтiко довго дивився на лiс. Потiм глянув на пiвдень, на лiсову стiну, по той бiк вiд неi мав бути Айген, звiдки вiн вийшов разом iз провiдником Флорiаном.Тут будет реклама 2
Потiм Вiтiко спрямував свiй погляд на захiд, на ще вищу лiсову стiну, вряди-годи позначену скелястими хребтами, видними в ранковому свiтлi, десь там будо Чорне озеро, на яке вiн iз Вольфом дивився зверху i про iснування якого з такоi далечiнi навряд чи можна було здогадатися. На пiвночi дуже близько до своеi гори Вiтiко бачив лiсову завiсу, крiзь яку проiхав учора верхи i за якою ген далеко лежала Прага, яку два роки тому вiн вiдвiдав iз наказу князя Собеслава i яку знову тепер покинув.Тут будет реклама 3
Вiтiко, вволю насолодившись краевидами, перехрестився перед хрестом, проказавши звичайнi слова, i слiпучими снiгами став спускатися вниз.
Наблизившись до хат, вiн пiшов до маленькоi кам’яницi, що стояла коло церкви, зайшов усередину i ступив до кiмнати. Там перед грубою книжкою сидiв старий iз сивою бородою. Коло грубки сидiла i пряла стара жiнка.
– Радий бачити вас, вельмишановний пане, – промовив Вiтiко, – я зайшов до вашоi кiмнати, щоб привiтати й вiдвiдати вас.
Тут будет реклама 4
– Агов, Вiтiко, – сказав старий, пiдводячись, – ти знову повернувся в Плану? Який ти гарний i свiжий! Щиро вiтаемо тебе!
Бабуся встала вiд прядки, протерла своiм синiм фартухом стiлець i подала гостевi, щоб вiн сiв. Вiтiко сiв.
– Тож ви й досi парох у Планi? – запитав Вiтiко старого.
– Так, я ще й досi тут, – вiдповiв старий, – i хотiв би й лишатися тут, а невдовзi й померти як парох Плани.
Мнения
О книге «Вітіко» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
