На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітіко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітіко
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітіко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітіко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Адальберт Штіфтер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.
📚 Читайте "Вітіко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітіко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як вони вже скiнчили роботу, посипали пiдлогу пiском, нагрiли свiтлицю i прибрали своi причандалля, старий вiдчинив дверi кiмнати, вивiв Вiтiко i сказав, що обидва покоi будуть його житлом, поки йому до вподоби жити в цьому домi.
Старий ще говорив, як до свiтлицi зайшов чоловiк у короткому баранячому кожусi, в баранячiй шапцi i з сокирою на плечi. Старий сказав йому:
– Цей молодий вершник – син нашоi господинi, вiн житиме тут у домi, поки вважатиме за слушне.
Потiм старий звернувся до Вiтiко:
– Це слуга Раймунд.
Тут будет реклама 1
Вiн був у лiсi, де колов дерево, а тепер повернувся, бо вже сутенiе. Отже, ми трое доглядаемо будинок: я, слуга Раймунд i служниця Люсiя. Поденницi, яких ми наймаемо, допомагають тiльки пiд час великих робiт.
– А де живете ви, якщо вiдступили менi для життя простору свiтлицю цього дому, та ще й кiмнату? – запитав Вiтiко.
– У будинку ще вдосталь мiсця, – вiдповiв старий. – Може, ви не знаете, але ми нiколи не живемо у свiтлицi та кiмнатi, я живу в покоiку, що навпроти свiтлицi, його вiкно виходить на подвiр’я, Люсiя спить у кiмнатi коло кухнi, а слуга – у дерев’янiй загородцi в стайнi.
Тут будет реклама 2
А е й iншi мiсця.
– Якось пристосуемось, – мовив Вiтiко.
– Ми служитимемо вам в усьому, чого ви потребуете, – запевнив старий.
– Мартине, я багато не вимагатиму, – махнув рукою Вiтiко, – i допомагатиму вам, де зможу, у вашiй роботi.
– Це було б неправильно i несправедливо, – заперечив Мартин.
– Авжеж, неправильно! – пiдтримав його слуга.
– Та не сперечаймося, – мовив Вiтiко, – якось воно буде.
Тут будет реклама 3
– Так, так, – погодилась прислуга.
Потiм слуга подав Вiтiко руку i вийшов iз кiмнати.
Тим часом настав вечiр. Вiтiко з допомогою Мартина доглянув коня, поiв трохи юшки, яку принесла Люсiя, замкнув дверi свiтлицi, коли Мартин уже пiшов, i лiг спочивати в кiмнатi на ялицевому ложi.
Наступного дня вранцi, тiльки-но засiрiло, Вiтiко запитав Мартина, чи той може знайти йому взуття, в якому можна було б ходити по глибокому снiгу. Мартин сказав, що так, i привiв шевця, що виготовляв таке взуття.
Тут будет реклама 4
З принесених чобiт Вiтiко вибрав собi пару мiцних шкiряних чобiт iз високими халявами, заплатив за них i одразу взувся. Споживши снiданок, який Люсiя приготувала з молока та борошна, доглянувши коня, Вiтiко, коли сонце вже показалося над сосняком, що рiс на схiд вiд села, вийшов iз кам’яницi й вирушив на прогулянку. Вiн пiшов вузенькою стежкою до хат, пройшов мiж ними нагору, проминув церкву i став вибиратися на гору, де стояв червоний хрест.
Мнения
О книге «Вітіко» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
