На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітіко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітіко
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітіко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітіко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Адальберт Штіфтер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.
📚 Читайте "Вітіко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітіко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вершник, уже на конi, повернув праворуч, пiд’iхав до господаря й проказав:
– Дякую вам, любий пане, за гостиннiсть, i нехай Господь береже i вас, i все, що е у вас.
– Дякую вам, – вiдповiв господар, – i бажаю вам того самого, щасливоi дороги!
Вершник повiльно поiхав по вулицi, лишивши позаду кучерявого i людей, якi дивилися йому вслiд. Вiн поiхав у пiвнiчно-схiдному напрямi. Знову iхав на гору, з гори, з лiсу, в лiс, мiсцевiсть ставала дедалi глухiша, зрештою всюди навколо був тiльки лiс. На стежцi траплялось переплутане корiння i гранiтнi каменi, i кiнь обережно переставляв копита.
Тут будет реклама 1
Коли звечорiло, вершник iхав по гребеню довгоi гори, видовженоi з заходу на схiд. Цей гребiнь, укритий густим лiсом, спускався у вузьку долину, внизу виднiла смужка води. По той бiк струмка знову тягнувся вгору ще вищий i густiший лiс, а на узлiссi зiпнулася вгору кам’яна брила. Вершник зупинився на мить i оглянув брилу.
Потiм став спускатися лiсом униз. Їхав попiд гiллям дерев, якi обступали його, i не раз був змушений нагинатися, щоб не вдаритись об низьку гiлляку.
Тут будет реклама 2
Трохи згодом доiхав до червоного хреста. Постояв коло хреста, проказав коротку молитву i знову поiхав далi. Коли геть споночiло, спiшився, взяв коня за вузду, пiшов уперед i вiв його за собою. Вiд хреста вiн був проiхав короткий, але дуже крутий схил до струмка. Коло струмка поширювався запах багаття, вершник вийшов на вiдкрите мiсце, де з багатьох темних горбкiв злiтали вгору вогненнi омахи, освiтлюючи нiчнi ялицi, звiдти ж пiднiмався над лiсом i легенький дим.Тут будет реклама 3
Збоку вiд тих горбкiв стояло чимало хатин, осяяних вогниками. Вершник пiдвiв коня до однiеi хатини. Коли вiн дiйшов туди, дверi вiдчинилися, i з них вишли чоловiк, жiнка i двое дiтей.
– Ви тут, – мовив чоловiк, – а ми вже й не сподiвалися вас!
– Вiтаю тебе, Матiасе! – вiдповiв вершник. – Вiд Пассау я нiяк не мiг доiхати швидше.
– Тож заводьте сюди свого коня, – запросив чоловiк i вiдчинив ворота неподалiк вiд дверей.
– Маргарито, запали менi скiпку, – попросив вiн.
Тут будет реклама 4
Жiнка зайшла в хатину i вийшла звiдти з запаленою буковою скiпкою. Зайшла зi скiпкою у ворота, вершник iз конем увiйшов за нею, а позаду нього йшов чоловiк iз дiтьми. Всi зайшли до хлiва. В одному кутку тiсно стояли прив’язанi одна коло одноi двi корови, тож було вiльне мiсце для коня. Його прив’язали, i вершник iз чоловiком зняли вузду i сiдло. Власник прикрив плащем спину коня. Дiти придивлялися. Потiм усi вузенькими дверима зайшли з хлiва до кiмнати.
Мнения
О книге «Вітіко» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
