На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сповідь з того світу» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Попаданцы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сповідь з того світу

Автор
Жанр
Дата выхода
01 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Сповідь з того світу" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сповідь з того світу" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ярослав Яріш) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Хто насмілиться кинути виклик Долі? Хто заставить Коло Історії крутитися в інший бік? Хто здатен перескочити безмежну прірву відчаю, страху й зневіри, піднятися вище за саму Смерть і своєю любов’ю розігнати темряву?! Невже вона, тендітна молода жінка, в котрої щойно забрали найдорожче? Її Іван гине під час подій на Майдані – Марія ж не може змиритися зі смертю коханого чоловіка. І ось жереб кинуто: Доля заводить жінку в дохристиянські часи, вимірявши дистанцію у 13 століть. Галасливим вертепом пробігають покоління, змінюються епохи… Авари, хрестоносці, монголи, яничари, НКВС… А Марія все мандрує і мандрує: щойно перетнувши фінальну лінію, знову опиняється на старті. Це і є відповіддю всесильної Долі на її виклик, адже Кола Історії не розірвати: як гинули Іванові прадіди, так і він мусить віддати своє життя за рідну землю…
📚 Читайте "Сповідь з того світу" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сповідь з того світу", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ще моя мама розказувала, що iз Центром Вокзал ворогував постiйно, тобто завше так було: вокзальнi, пiдгаецькi i Фоса проти хлопцiв iз вулицi Львiвськоi, Черлянського i Центру. Звичайнi парубоцькi справи… Одначе, усi цi iхнi «розклади» не завадили нам зустрiтися, полюбити одне одного й одружитися. Так я i поiхала жити з Центру на Заставське передмiстя, або, як каже моя бабуся, «на Заставле»…
Іван, схоже, моеi появи не зауважив, а й далi продовжував клацати по клавiатурi. Із динамiкiв комп’ютера тихо линула музика: як завжди Іван слухав «Файне радiо» Галичину.
Я пiдiйшла до чоловiка, обiйняла за шию i не стрималася, щоб не поцiлувати. Краечком ока кинула на монiтор – там були якiсь креслення, схеми, текст… Поруч iз монiтором стояла фотографiя у рамочцi, на якiй була наша сiм’я: Іван, малий Івасик i я. Ми зробили це фото минулого лiта, коли вiдпочивали на природi.
– Ти хоч iв щось? – спитала.
– Зварив гречку. На кухнi, у баняку. Є молоко, а е пiдлива. Іди поiж, поки ще тепле…
Вiн сказав, не вiдриваючись вiд комп’ютера, i тi слова прозвучали так, нiби вiн iх ранiше записав на автовiдповiдач i тепер тiльки прокрутив.
– А де наш малий? Щось так тихо в хатi…
– Приходила твоя бабця, забрала до себе…
– Значить…
І тут я, не випускаючи Івана зi своiх обiймiв, хвацько скочила йому на колiна, заступивши собою монiтор.
– … ми лишилися самi вдома.
Вiн поцiлував мене, та очi його все одно не могли вiдiрватися вiд роботи, пальцi усе ще були на клавiатурi.
– Секунду, менi треба закiнчити один рисуночок…
– А що роблять тато i мама, коли лишаються вдома самi? – не переставала я цiлувати свого чоловiка.
– Працюють, – вiдповiв Іван, намагаючись дотягнутися рукою до мишки, однак я взяла його руку i поклала собi на талiю.
У нас так завжди: все робота, дитина, дiм, а особисте життя постiйно лишалося на другому планi. Як на мене, саме настав добрий час змiнювати ситуацiю на краще…
– Правильно, працюють. А ви, товаришу, шукаете приводу вiдхилитися вiд роботи i вiд сiмейних обов’язкiв, узятих на себе у нашому РАКСi.








