Гойдалка

За всю iсторiю Братства рiвня майстра досягло не бiльш нiж пiвсотнi з «горобцiв Бата».

6

Борт лiнкора L1 «Айн-Соф», орбiта планети Фаренго (9КВ97:2), система зiрки Талiс

26 юна 417 року Ери Вiдновлення

Тривимiрну схему порталу рептилоiди розгорнули на найбiльшому з демонстраторiв лабораторноi секцii. Вся дослiдницька група Гвен Вей зiбралась навколо нього. А на верхнiй оглядовiй галереi, у зручних крiслах, розмiстились вiльнi вiд чергування офiцери i технiки.

Обов’язки лектора взяв на себе рептилоiд з клану Па’фор, одягнений в захисний костюм яскраво-блакитного кольору.

Преподобна сестра перекладала ментальну трансляцiю на земну мову. У пiдсиленому автоматикою голосi Тарасватi несподiвано вирiзнилась специфiка пiфiйськоi вимови – розтягнутi голоснi та шипляче пом’якшення «с» i «з».

«Пiфiйки полюбляють зображення змiй, – згадала Гвен застiбки та фiбули на одязi Преподобних жриць. – І шиплять, наче змii. Випадковий збiг?»

– …Даний тип порталу вважаеться характерним для епохи найвищого розквiту цивiлiзацii Повзучих Отцiв, – пояснював голосом Тарасватi г’ормiт.

– На планетi 18КВ216:2 було знайдено саме такий агрегат. Вiн масивнiший за портали пiзнiших епох та мiстить у собi елементи, яких тi не мають…

Тривимiрна схема повiльно оберталась, демонструючи землянам капiтальну споруду з двома вертикальними опорами, кожна з яких нагадувала лiтеру «П». Пiд ними будiвничi порталу розмiстили правильну сферу з напiвпрозорого мiнералу, оточену, наче Сатурн, кiльцевою системою з блискучих пластин та трубок.

Основу машини складала конструкцiя, одночасно подiбна i на велетенську бронзову троянду, i на зiбганий шмат фольги.

У глядачiв портал викликав рiзнi асоцiацii. Якщо Вольск побачив щось подiбне до древнього електричного трансформатора, то Гвен Вей згадала пишнi гробницi правлячих арпiкранських кланiв. Й лише Зоран на мить примружив очi, наче при зустрiчi зi старим знайомим.

«Минулого жовтня ми з Гуммом бачили таку штуку на Кiдронii, – сказав собi командор. – От лише кришталевоi кулi в нiй не було. Гумм сказав би, що ii поцупили якiсь захланнi клони».

А ще вiн подумав, що якби шахтар стояв тепер поряд з ними, то обов’язково б виголосив молитву до Велудумана. Тому Зоран думками своiми звернувся до Держателя Склепiнь i подякував йому за те, що той терпiв зарозумiлiсть давнiх рас i тепер терпить гординю дiтей Землi.